Зазвичай у суспільстві існує думка, що зраджують лише чоловіки, та зазвичай у розпаді сім’ї звинувачують перш за все чоловіка. Проте, так не скажеш про сім’ю героїні цієї історії, яка поїхала в Італію.
Молода українка Руслана під час навчання у медичному училищі проходила практику в приміському селі. Там вона закохалася у працьовитого та гарного хлопця, після чого вони одружилися та народили двійко дітей. Коли жінці набридла робота фельдшерки і вона забажала поповнити ряди заробітчанок, її чоловік Арсен не став забороняти, але несміливо обмовився що, може, не варто їхати, та відповідь почув категорично:
– А що, ти поїдеш? Там з тебе толку буде мало. А я економитиму на всьому, зароблю грошей, квартиру в місті купимо. Досить місити сільське болото.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: Мрії та реальність різні, але шляхи до них спільні: історія заробітчанки з Мукачева
Після цього Руслана поїхала на заробітки до сонячної Італії. Уся хатня робота та виховання синів лягло на плечі чоловіка, всі ці справи він паралельно поєднував з роботою.
Поки жила Арсенова мати, то особливих труднощів не виникало – хлопці були чисті й нагодовані, а після її смерті жилося не з медом. Зароблених грошей Руслана у сім’ю чомусь не давала, як обіцяла, а переказувала на банківську картку.
– Ти розтринькаєш мої гроші направо-наліво, ще коханку собі заведеш та й утримуватимеш її на мої кревні, зароблені. Знаю я вас, чоловіків. Жінки за кордоном тяжко ґарують, а ви тут пропиваєте і прогулюєте гроші з коханками, – виголошувала вона Арсенові.
Сперечатися з жінкою було марно, тим більше, що навчилися жити й без її грошей. Арсен у приватній фірмі заробляв непогано. Дружина приїжджала щоліта та завжди привозила синам подарунки, дещо припадало й Арсенові. Вона заявляла, що на дрібниці гроші витрачати не буде, бо хоче придбати гарну квартиру у місті.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: Українка в Італії: “Італійки дивляться на мене як на екзотичну тварину”
Всі вони мріяли аби швидше настав той день, бо у батьківську хату, яка потребує ремонту, не хочеться вкладати кошти. То вже якось переб’ються з печі та й на припічок. Руслана сказала, що вже недовго залишилося чекати.
Але одного літа жінка приїхала зовсім інакша, якась загадкова і водночас радісна, щаслива. Потішила дітей, що скоро приїде назовсім. Але наобіцявши золотих гір, вона знову поїхала на заробітки.
А через місяць було шоковане все село: Арсена викликав адвокат і ознайомив його з документами про розлучення. З’ясувалося, в Італії один синьйор Джованні вже давненько накинув оком на Руслану, а та відповіла йому взаємністю. Мало того, вона вже й завагітніла від нього. Звісно, що українські пасинки італійцеві аж ніяк не потрібні.
Такий вчинок мами ранив хлопчиків назавжди. Час звісно загоює рани, але мати-зозуля напевно не дочекається від них прощення.
Ми хотіли б залишатися із вами у контакті. Запрошуємо приєднатися до групи у Facebook Українська газета – видання для українців в Італії