Героїчний вчинок Анатолія – це історія поваги і прийняття місцевого ладу, звичаїв і традицій, як своїх. Це історія про те, як іноземець може врятувати беззахисних місцевих від озброєних місцевих і заслужити неабияку повагу.
29 серпня 2015 року у Кастелло-ді-Чістерна, поблизу Неаполя, Анатолій з дворічною донькою виходив з супермаркету «Пікколо», коли побачив, що до нього під’їхало двоє на мотоциклах. Анатолій залишив дочку і пішов до них. Він вже розумів, що це злочинці і спробував завадити пограбуванню магазину біля свого дому. Його вбили прямо на очах дитини.
Італійців історія звичайного будівельника, що проявив неабияку мужність, дуже зачепила. Одна з найвпливовіших газет Італії La Repubblica вийшла із заголовком “Герой Анатолій, оплакуючи громадянина”. Анатолій швидко став спершу місцевим, а потім і національним героєм.
Пізніше карабінери нагородили українця медаллю за доблесть, а його вдова Надія отримала з рук Президента Італії Серджо Маттарелла Золоту Медаль за цивільні заслуги – найвищу цивільну відзнаку країни, яку міг отримати Анатолій.
По вулицях міста пройшла кількатисячна хода пам’яті на його честь. Неаполітанці, разом з українцями що живуть тут, вийшли сказати “Grazie Anatolij”.
Двох злочинців, від руки яких загинув український герой, заарештували в Калабрії. Убивцями виявилися Марко Ді Лоренцо і Джанлука Януале, 20 1 32 років. Вони обоє – діти одного батька, місцевого злочинного боса Януале, хоча носять різні прізвища. Після їх затримання, на допиті, чоловіки зізналися у скоєному. Під час обшуків їх схованки поліція виявила кілька гвинтівок і пістолетів.
Мікеле Пікколо, власник супермаркету де стався інцидент, підтримує родину Анатолія і взяв на себе відповідальність за освіту обох його дочок.
Пройшов рік, та пам’ять про героїчний вчинок українця не згасає.
“Честь законності і всім тим, хто бореться за неї. А також Анатолію, який віддав своє життя, щоб захистити її» – з’явився напис на ФБ-сторінці супермаркету «Пікколо», на порозі якого головорізи застрелили чоловіка.
Італія – дуже релігійна і консервативна країна. Тут величезна і неконтрольована проблема з мігрантами, iнозeмцю тут важко заслужити авторитет і повагу. Українців в Італії неймовірно багато, особливо в Неаполі. Героїчна історія будівельника Анатолія – це зближення української громади з місцевим, італійським населенням.
Шкода, що закінчилося це так трагічно. Іноземець може заслуговувати повагу, сортуючи сміття, вивчаючи локальну мову, живучи за правилами тієї країни і регіону, в якому він живе. Поважати місце, у якому ви живете – це поважати себе. Де б ви не були. Пам’ятайте про Анатолія.