Marianna Soronevych
В українських заробітчанок в Італії з’явились нові перспективи працевлаштування: бути не просто доглядальницею у сім’ї, а “доглядальницею кондомініуму”. Кореспондент DW перевірила, як це діє.
Ідея проекту проста: декілька сімей, які мешкають в одному багатоквартирному будинку, наймають собі одну доглядальницю, ділячи між собою як її робочі години, так і оплату праці. У витратах беруть участь тільки ті мешканці будинку, які справді користуються послугами. Таким чином сім’ї чимало заощаджують: кожна родина платить лише від 200 до 400 євро. Це значно менше, ніж оплата приватної доглядальниці.
Проект “доглядальниця на кондомініум” заснувала Асоціація власників нерухомості Confabitare у Болоньї. “Моя первісна ідея полягала у тому, щоб зблизити сусідів, щоб вони більше спілкувались, – розповів в інтерв’ю DW президент Confabitare Альберто Дзанні. – Дати можливість родинам заощаджувати у кризові часи. А завдяки нашому проектові дозволити собі взяти доглядальницю для хворих або старих членів своєї родини можуть і ті, хто інакше не міг би оплачувати таку послугу”. Всі бюрократичні процедури бере на себе Confabitare. Родинам залишається лише оплатити квитанцію наприкінці місяця.
Більшість – українки та молдаванки
Зі 45 “доглядальниць кондомініуму” лише дві є корінними італійками, решта – українки та молдаванки. “Мені подобається моя нинішня робота, – розповіла DW одна з учасниць проекту, буковинка за походженням Галина Нандриш. – Дуже зручно: не треба гаяти час, їздячи по різних адресах. Тим паче, що я не можу працювати цілодобовою доглядальницею з проживанням: у мене в Італії теж сім’я є. А так у мене виходить 8-годинний робочий день”.
Нандриш розповідає, що має безстроковий контракт, отримує 1200 євро на місяць “чистими” плюс соціальні виплати. Трапляється й понаднормова праця, але й оплачується вона додатково. Стати “доглядальницею кондомініуму” жінку змусила саме криза. До цього вона була приватним підприємцем, працювала сама на себе, укладаючи контракти на прибирання офісів та будинків. “Шість років так пропрацювала, – розповідає Галина, – а потім через кризу стало зовсім важко: підприємствам гроші не платять, вони мені платежі затримують, а податки ж бо платити треба все одно. Тому вирішила більше не ризикувати, закрила підприємство й пішла працювати сюди. І не шкодую”.
Завжди десь поруч
Головною відмінністю такої роботи від просто доглядальниці Галина Нандриш називає те, що вона завжди поруч. Людина, яка довірила свого літнього родича, знає: якщо “доглядальниця кондомініуму” кожної миті і не перебуває в квартирі, то вона все одно поруч. “Або якщо щось сталося, приміром, літня людина впала – мені дзвонять і за хвилину я буду на місці”, – додає жінка.
Звичайно, “доглядальниця на кондомініум” не є універсальним рішенням, пояснюють організатори. Це не зовсім пасує для родин, які мешкають у приватних будинках або для тих, чиї родичі перебувають у дуже важкому стані й потребують цілодобової допомоги і догляду. Іноді ж буває, що у будинку не набирається три-чотири сім’ї, які бажають взяти спільну для всіх доглядальницю. Втім, про успішність проекту загалом свідчить те, що на сьогодні до нього приєднались вже 45 кондомініумів. І незабаром їх побільшає, адже проект щойно перестав бути пілотним й пошириться незабаром з Болоньї на інші міста Італії.
