Marianna Soronevych
Цьогорічні відзначення Шевченківських днів збіглися із складною політичною ситуацією в державі, тому слова Пророка звучали як ніколи переконливо
Ювілейне відзначення Шевченківських днів збіглося зі складною політичною ситуацією в державі. Україна і світ святкували двохсотліття від дня народження великого Сина українського народу на фоні загрози територіальній цілісності та безпеці.
Як ніколи переконливо звучали слова із вірша «Холодний яр»:
Не ховайте, не топчіте
Святого закона,
Не зовіте преподобним
Лютого Нерона.
Не славтеся царевою
Святою войною.
Бо ви й самі не знаєте,
Що царики коять.
А кричите, що несете
І душу і шкуру
За отечество!
Двісті років тому у серця українців прийшов великий Геній та Пророк, з того часу живе шевченкове слово у душі кожного. Портрет поета у часи свободи висить поруч з іконою, а в часи окупації його ховали, щоб зберегти як символ нескореності українського народу.
8 та 9 березня на території прокатедрального собору Святої Софії в Римі відбулись заходи з нагоди 200-річчя від Дня народження Шевченка. Адже у церковному подвір’ї споруджено пам’ятник Кобзареві, оригінальність якого відзначають мистецтвознавці – тут поет зображений в образі античного філософа. Урочистості було організовано УГКЦ, дипломатичними предстваництвами України у Ватикані та Італії, релігійним товариством «Свята Софія» за сприяння та активної участі української громади Риму. Учасники заходів також вшанували пам’ять Небесної Сотні – було запалено свічки під Стіною пам’яті Героїв Майдану.
В Інституті Св. Папи Климента 8 березня відбулася наукова конференція, на якій переглянули відомі та нові сторінки творчості Кобзаря. Участь у ній взялв Іван Дацько, ректор Інституту Святого Папи Климента та відомий науковець-богослов, колишній ректор Українського католицького університету в Римі Іван Музичко. Професор Міланського Університету Джованна Броджі торкнулася висвітлення у творчості Шевченка римського поганства та євангельської благовісті. Вона пояснила, що критика Риму в творчості Шевченка це не що інше, як несприйняття корупції та пригноблення бідних: «Шевченко критикує можновладців, які використовують релігію для власного збагачення». Рим постає в образі зрадника християнської релігії, однак, за її словами, цю моральну деградацію успадкував так званий «третій Рим» – Москва, тому «критика папства у творчості Шевченка – це критика не Католицької церкви, а панування та рабства».
Наступного дня, 9 березня, співробітники Посольства України в Італії та голова дипломатичної міссії п. Євген Перелигін, поклали квіти до пам’ятника Кобзаря біля Софійського собору.
Святкування громада продовжила Божественною літургією, яку очолив Пасторальний координатор українців в Італії о.Марко Семеген. По її завершенні люди зібралася біля пам’ятника Тарасу для урочистого покладання квітів за участі Посла України у Ватикані Тетяни Іжевської. Звернувшись до присутніх, вона відзначила актуальність творчості поета для сучасної України, яка знову змушена боротись за свою незалежність і територіальну цілісність. Подякувала українській громаді за виконання настанови Великого Пророка. Також пані Посол активно підтримала доленосні події на вулицях Києва. Свій виступ вона завершила словами: «Хай всі знають, що Вкраїна скоро засіяє, бо вона розправить крила, як Господь бажає».
Завершилися заходи мистецькою програмою «Шевченкова молитва», під час якої учні, студенти та представники громадських організацій показали яскраве театральне дійство за мотивами творів поета
Підготувала М.Сороневич
