”Я — теж Віталій Марків”: флешмоб на підтримку нацгвардійця

У мережі запустили флешмоб на підтримку українського нацгвардійця Віталія Марківа, засудженого в Італії до 24 років тюрми.

Акцію організували нацгвардійці, її підхопила українка з Італії Христина Ошурко.

«Я їздила на суди і як всі українці, що були там в день вироку, так само крізь себе пропустила все це. Побачила відео Нацгвардії, і вирішила зробити такий собі фото флешмоб «Я теж Віталій Марків». Попросила своїх друзів з різних міст України та інших країн світу зробити такі фото, і вони з радістю погодилися», — розповіла вона в коментарі Громадському.

Окрім жителів України до флешмобу приєдналися люди з міст: Обенро (Данія), Лондон (Велика Британія), Мадрид (Іспанія), Таллін (Естонія), Брешія (Італія), Єлгава (Латвія), Лімерік (Ірландія), Метц (Франція), Дюссельдорф (Німеччина) та Познань (Польща).

Крім того, в Нью-Йорку українці влаштували акцію під посольством Італії з вимогою звільнити Марківа.

Читайте також: Донос на затриманого в Італії нацгвардійця Марківа організував депутат Марроне, який співпрацює з терористами

Нагадаємо, 12 липня суд Італії засудив до 24 років ув’язнення нацгвардійця Віталія Марківа, звинуваченого у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі на Донбасі у 2014 році. При цьому італійський прокурор вимагав засудити Марківа до 17 років ув’язнення. Цей вирок будуть оскаржувати.

В останньому слові Марків сказав, що є українським військовим, простим солдатом, патріотом, і додав, що завжди захищатиме Україну.

Президент України Володимир Зеленський доручив Міністерству закордонних справ і Генпрокуратурі терміново зайнятися питанням повернення нацгвардійця Віталія Марківа.

Читайте також: Справа Марківа: суд ініціював відкриття справи проти ще одного українця

Суд проти всієї України: головне про справу нацгвардійця Марківа

Віталій Марків, який має громадянство України та Італії, перебуває за ґратами з 30 червня 2017 року, коли його заарештували в аеропорту Болонії.

Його звинуватили у вбивстві за попередньою змовою з групою осіб італійського фотографа Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова. Вони загинули внаслідок мінометного обстрілу 24 травня 2014 року біля підніжжя гори Карачун під Слов’янськом, на контрольованій тоді бойовиками території.

Читайте також: Італія вимагає від України кілька мільйонів євро компенсації у справі Марківа

Прокурори вважають загибель Роккеллі умисним убивством. За їхньою версією, перебуваючи на горі Карачун, Марків передав інформацію про перебування журналістів українській армії.
Захист відкидав ці звинувачення, наполягаючи на тому, що журналісти перебували в зоні війни без розпізнавальних знаків і стали жертвами перехресного вогню.

Італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України щодо створення спільної слідчої групи, які лунали після арешту Марківа.

Звинувачення проти Марківа базуються на свідченнях французького журналіста Вільяма Рогелона (ключовий свідок у справі), який був разом з Мироновим та Роккеллі біля пагорба Карачун під Слов’янськом і якому єдиному вдалося вижити.