Marianna Soronevych
Люди з ліричною душею зберігають її протягом усього життя, незважаючи на життєві перипетії. Серед них – Оксана Дашкевич – Никифорук, поетеса, яка ділиться поетичними сокровеннями у збірці «Я духом хочу Твоїм жить…».
«Ця жінка уже під час першої зустрічі захоплює величезною енергією ентузіазмом та духовністю» – Так розповідають про неї читачі її поезій. Ліричний щоденник «Я духом хочу Твоїм жить…» – це перша збірка віршів автора, видана для шанувальників поезії, та тих, хто цікавиться темою заробітчанства.
Оксана Дашкевич – Никифорук в Італії уже 13 років, сюди до неї приїхали діти та чоловік. Хоча багато часу забирає робота та різні клопоти, вона – активно підтримує життя української спільноти на півдні Італії, бере участь у культурних заходах міста. «Наша сім’я не забуває що ми – українці. Великі свята завжди намагаємося святкувати по-українськи. Кошичок, вишитий рушничок, вишиванки завжди прикрашають наш Великдень». – розповідає пані Оксана.
«Я народилася в маленькому містечку Городенка, що на Івано-Франківщині. Мама Ганна Павлівна і тато Степан Іванович, трудилися з самого ранку до пізньої ночі, аби покращити життя своїм дітям. Робота, будова, худобина біля хати, а на нас, малих, лишалося часу тільки на те, щоб були помиті, не голодні, не змерзли». – Згадує вона дитячі роки.
«Ми належали самі собі і навколишній природі. Будучи юними дослідниками, збиралися в космос, створили навіть експедицію «Де сонечко спить». Родичі не заважали бачити світ своїми, дитячими, і, як нам здавалося, всезнаючими очима. Але коли батьки, нарешті, після трудового дня влягалися спати, я замучувала тата різними запитаннями, які починалися однаково «А чому…?» – продовжує вона.
Після закінчення школи, вже в Коломиї події почали розвиватися дуже бурхливо. Робота перукарем, діти, розрив у першому шлюбі, другий шлюб, ще дитина, інша країна. «Не всі спогади юності я вилила на папір. Здавалося б що Коломия – це не далеко, але тут відчувається інший мовний акцент, тут особлива культура, стиль одягу. Це наклало на мене відбиток».
Перші віршовані рядки пані Оксана пробувала писати ще в молодших класах. Пізніше присвячувала вірші подругам, дітям, але з того часу збереглося нічого. Життя в Італії також надихало її на творчість. Свій ліричний щоденник авторка веде з 2008 року, її вірші публікувалися в пресі для італійських українців.
Збірка поділена за тематикою: у розділі «Йду по берегу ріки» читаємо про життєві переживання жінки та матері, у «Теплому слові присвят» авторка із вдячністю згадує дорогих людей, та важливі події в житті, у розділі «Ти моя любове» – виливає ліричні почуття, а вірші «На хвилі гумору» розповідають про комічні ситуації, без яких життя неможливе.
«Хочу поділитися з шанувальниками красного слова враженнями, думками і почуттями. «Я духом хочу Твоїм жить…» – це поетична біографія моєї душі» завершує Оксана Дашкевич.
Маріанна Сороневич
