Marianna Soronevych
4 грудня у місті Салерно у театрі Сан Деметріо відбувся ювілейний концерт з нагоди 55-річчя Ольги Тарасюк, засновниці асоціації та вокального ансамблю «Калина» та активної громадської діячки української спільноти в Італії
– Пані Ольго, як складалася ваша доля у перші роки еміграції, якими були моральні та психологічні переживання.
– В Італію я приїхала у 1999 році. Відчуття самотності та відчаю були доведені до максимальних розмірів і здавалося, що повноцінне життя на цьому закінчилося. В італійському майбутньому бачила тільки існування. Вижити допомагали молитви, тільки молитви. А ще – думка про те, що на мою допомогу чекають мої рідні, які залишилися в Україні.
Та уже через 2,5 роки зуміла створити українсько-італійську асоціацію “Калина” (моя гордіть і моє життя), розпочала активну громадську роботу, якої мені так невистачало в Італії і таким чином розпочалося душевне відродження.
Надання допомоги нашим заробітчанам у вирішенні їхніх проблем, організація культурно-просвітницьких вечорів, концертів, фестивалів, міжкультурних зустрічей, екскурсійних поїздок, проект “Бібліотека іммігранта”, двомовна газета “Без кордонів”, співпраця з українськими та італійськими засобами масової інформації, а головне – концертна діяльність, моя “Калина” – це те, чим живу, на що трачу вільний час, енергію, сили…
– Що змінилося у вашому світогляді з того часу?
– Що змінилося у світогляді? Стала терпимою до чужих недоліків, стала набагато загартованішою, стала впевнена у собі, своїх силах. Навчилася краще розуміти життя та цінувати і радіти навіть найменшим вдалим його проявам.
– Не шкодуєте, про рішення емігрувати в Італію?
– Зараз – ні. Я зуміла полюбити цю чужу для нас країну, я знайшла своє місце (хоч постійно перебуваю у пошуках кращого), яким задоволена. Я не нарікаю на свою долю і вірю, що попереду – багато хорошого і доброго.
– У вашому пісенному репертуарі є українські й італійські пісні. З останніх, які вам найближче до серця. Як сприймає італійська аудиторія ваше виконання італійських пісень?
– Дуже подобаються італійські пісні 60-80-их років. Вони мелодійні та змістовні. Моєю улюбленою піснею була і є “L’immensità” ще з тих часів, коли я не знала, що ця пісня – італійська. На першому концерті «Калини» я виконала її українською та італійською. Дуже люблю також “Sole mio”. Ми всі її любимо.
А ще мені подобаються італійські різдвяні пісні.
Коли ми виконуємо італійські пісні перед італійською аудиторією, з нами співає весь зал, оплески не вщухають довго, і після виступу кожен намагається підійти до нас і висловити своє захоплення. Це – дуже приємно.
– Ви ще відчуваєте себе жінкою бальзаківського віку? Чи може жінка закохатися у 55?
– Я ще не відчуваю себе жінкою бальзаківського віку, і повірте, що кожен рік я відчуваю себе все молодшою. Так що, до бальзаківського віку мені ще треба дожити. Закохатися у 55? Чому б і ні… “Коханню кожен вік підвладний”.
– У вас багато друзів, які з ними відносини? Є також вороги?
– У мене є однодумці й товаришки, які підтримують мене. їх немало. І я вдячна їм. Бувають моменти, коли опускаються руки, осідають сумніви… І саме близькі друзі дають мені поштовх іти вперед, виручають у скрутні хвилини.
Вороги… Є заздрісники, тих не бракує… Мені їх шкода. Заздрість руйнує людину зсередини, не дає їй розвиватися, ставати кращою… Мені, неправду, дуже шкода таких людей.
– Про що ви мрієте?
– У 2012 році наша асоціація святкуватиме своє 10-річчя. “Калина” – одна з перших заробітчанських асоціацій, більшість з яких, на жаль, не витримали випробовування часом і розпалися. Ми ж живемо і діємо. У плані – святкові концерти, виставки, вихід нових книг “Бібліотеки іммігранта”, фестиваль італійської та української пісні “Без кордонів” (листопад), “Червона рута” в Італії”( червень), творчий вечір “Через терни до зірок”(вересень), випуск диску “Калини”, книги про українську спільноту у Салерно.
– Ваші побажання читачам «Української газети».
– Проблеми є у кожного. Головне – не падати духом, не нарікати на долю і не шукати винного у своїх невдачах. Це нічого не змінить. Шукайте можливість вирішити ваші проблеми, якщо ви незадоволені своїм життям – змініть його. Кожен з нас має шанс внести щось нове у своє життя, треба тільки не прогледіти його. Людина, яка поєднує у собі начало духовне і матеріальне завжди досягне своєї мети. Щастя вам і духовних злетів!
На ювілейному концерті з нагоди 55-річчя Ольги Тарасюк виступали колектив “Зорепад” із Неаполя (худ.кер. Володимир Трибущук), група “Калина” із Салерно, Ауреліо Марджіне із Риму, Ірина Колпак, Іванна Сосовська, Володимир Демидов та Володимир Лящук. Звучали українські, російські та італійські пісні.
На вечорі були присутні голови іммігрантських та італійських асоціацій, українська спільнота та італійські гості.
Зі словами привітання виступили Тетяна Белякова (українська асоціація “Родина” з Авелліно), Людмила Колодіна (асоціація “Слов’яни” із Неаполя), Оксана Дашкевич, учасники фестивалю “Слов’янський базар” у Неаполі, були зачитані привітальні телеграми від Маріанни Сороневич, редактора “Української газети” та Тетяни Кузик, Голови Координаційної ради українських об’єднань в Італії.
