Marianna Soronevych
Італійські ЗМІ присвятили багато уваги подіям Євромайдану, а про Крим та події на Сході часто пишуть крізь призму Росії. Тим часом українці в Італії масово прийшли на виборчі дільниці, через кровопролиття на своїй Батьківщині. Про це в інтерв’ю 032.ua розповіла редактор найбільшої україномовної газети Європи дрогобичанка Маріанна Сороневич.
– Маріанно, українці в Італії створили свій Євромайдан. Розкажіть, як громаді вдалось самоорганізуватись і вийти на вулиці ?
Ми старались інформувати одного про події. Наприклад, на сайті “Української газети”, я публікувала оголошення, анонси про події тих, євромайданів, які проходили в різних містах Італії. Велику роль у цьому відігравали соціальні мережі. Відтак, маленькі мітинги були успішно проведені і в маленьких містечках. Наприклад, на островіКапрі. Здається, маленький острівок, а там українці провели свій маленький майдан. Вже не кажучи про масштабні заходи, які відбувалися в Мілані, Неаполі, Римі.
До речі, найбільшим заходом української діаспори була п’ятитисячна хода українців по вулицях Рима. Тоді вони приїхали зі всієї Італії і це було щось надзвичайне.
– У своїй редакційній колонці, Ви часто писали про те, як італійські ЗМІ висвітлюють рух «Фемен», Євро-2012 та інші події. А як висвітлювали Євромайдан в італійських медіа?
Рух «Фемен» не можна порівнювати з Євромайданом. Це зовсім інший рівень демократії та воєвиявлення народу. “Фемен” представляє маленьку групу і тих, хто за ними стоїть. Майдан представляє велику частину українців усіх регіонів.
Стосовно Євромайдану в італійських ЗМІ так само були різні точки зору. Хтось назвав майданівців екстремістами, хтось патріотами.
Наша ж українська громада мала на меті своїми маніфестаціями показати правильне лице майдану. Ми широко співпрацювала з італійськими ЗМІ. Дуже часто давали інтерв’ю. Мене зокрема, запрошували для коментаря на кагали державного італійського телебачення. В багатьох українців просили коментарі провідні ЗМІ Італії.
Зараз коли усе переросло у площу міжнародних стосунків. А події в Україні стали близько причетними до Росії, повідомлення італійських ЗМІ є набагато обережнішими.
– А що, власне, пишуть про від’єднання Криму від України та приєднання до Росії?
Італійські ЗМІ висвітлюють події в Україні дуже широко. Питання в тому, яким чином вони це роблять. Італія є в певній мірі залежна від Росії. І відповідно, Україна завжди розглядається крізь призму стосунків з цією країною. По-перше, Росію з Італію пов’язують контракти на газ. По-друге, між цими державами є дуже великий товарообіг. А також італійський туризм відбивається у багатьох випадках на росіянах. Тому, вони дуже обережно ставляться до стосунків з Росією. І відповідно це теж відбивається на італійських ЗМІ.
Зокрема, італійські комуністи є повністю на боці Росії і українських комуністів. Хоча, вони мають уявлення про українських комуністів, яке не відповідає дійсності. Наш комунізм зовсім відрізняється від італійського. Але вони ще живуть часто ідеями про великий Радянський Союз, який уособлює для них Росія зараз.
– Часто експерти говорять, що українська журналістика є дуже відмінна від закордонної. Чим, власне, відрізняється робота журналіста в Італії та Україні?
В Італії є свобода слова і цим все сказано. Я думаю вона є набагато більшою ніж в Україні. Але тут так само, як і в Україні редакційну політику визначає власник і головний редактор. На щастя, у випадку «Української газети» це не так. У нас власник італієць. Він повністю покладається на мене. Всю підбірку інформації роблю я. Тому зміст газети повністю формується з того, що я вважаю буде цікавим та корисним для читачів.
– «Українська газета» є популярним україномовним видання у світі. Як Вам вдається конкурувати з іншими ЗМІ?
У зв’язку із кризою більшість видань Європи закрилося. Крім “Української газети” в Італії ще видається часопис Греко-католицької церкви «До світла», який має свою історію.
Наше ж видання абсолютно не конкурує із ЗМІ Італії. Воно є найбільшою україномовною газетою в Італії та Європі.Попри економічну кризу газета зберегла паперову версію, а також має свій сайт, де українські іммігранти можуть знайти багато корисної, цілком прикладної інформації– про італійські закони, про умови легалізації в чужій країні, про навчання, зрештою просто долучитися до українського слова, якого на чужині завжди не вистачає.
Газета має безліч актуальної інформації про вибори, трудове законодавство, роботу. Та й ще має редакційну колонку. Як Ви визначаєте, якої саме українці потребують інформації?
Я займаюся не тільки питаннями журналістики в газеті. Моя діяльність охоплює багато функцій. Це і журналіст, і графік, і веб контент-менеджер водночас. Тому, наприклад, на колонку редактора у мене не завжди вистачає часу, бо його часто забирає суто технічна робота.
В колонці редактора я пишу такі статті, які дають відповіді на такі дуже гострі питання, що хвилюють всіх українців. Теми ж я обираю, спостерігаючи за відгуками.
Як пройшли вибори президента України? Які настрої панують в українців за кордоном?
Ці вибори мали більшу явку виборців, навіть ніж у 2004 році. У Римі бажання проголосувати виявило понад 8 тисяч українців. І приблизно така ж ситуація в Мілані та Неаполі.
Такого напливу наші консульства ще не переживали. Тому було організаційних проблем. Зокрема із забезпеченням порядку. Приємно те, що допомагати на виборах зголосилися волонтері. Проведення волевиявлення без їх допомоги для мене немислима.
Такий наплив виборців зумовлений тим, що в Україні ллється кров і ніхто не може залишатися байдужим до цього.
Довідка
Маріанна Сороневич — народилась на Львівщині.
Закінчила Національний університет «Львівська політехніка», факультет хімічної технології та інженерії. Та отримала диплом із відзнакою Львівського педагогічного училища, факультет дошкільного виховання. Зараз є головним редактор щомісячника «Українська газета в Італії», паралельно навчаючись у папському університеті «Анжелікум» у Римі. З 2010року, член Національної спілки журналістів України.
