Marianna Soronevych
У селі Гошеві Долинського району відбулася традиційна зустріч колишніх і теперішніх заробітчан, їх родин, учасників традиційних піших прощ з Самбора до Зарваниці та охочих вірних
З благословенням глави Пасторально-місійного відділу УГКЦ єпископа-помічника Київської архиєпархії владики Йосифа Міляна у селі Гошеві Долинського району відбулася традиційна зустріч колишніх і теперішніх заробітчан, їх родин, учасників традиційних піших прощ з Самбора до Зарваниці та всіх охочих вірних. До двох з половиною сотень вірних з Львівщини та Івано-Франківщини упродовж доби молилися до Гошівської Божої Матері та розважали про сучасні виклики християнського подружжя. Серед співорганізаторів зустрічі – БФ «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ» та спільнота колишніх заробітчан Італії «Пієта», що функціонує при МХЦ ім. Дона Боско міста Івано-Франківська.
«Ви – лист Христа…»
У Гошеві кожна мить незвичайна і дивовижна, бо спеленана Перлиною Карпатського Краю – чудотворним образом Гошівської Богородиці з Ясної Гори. Тож і перші миттєвості мігрантської зустрічі приємно подивували: у парохіяльній церкві Святого Миколая і яблуку ніде було впасти – до учасників духовної акції активно долучилася і церковна громада села. Молебень до Гошівської Богородиці о 20.год. відправляли екзекутативний секретар ПМВ УГКЦ о. Василь Поточняк, директор БФ «Карітас С-Д Є УГКЦ» о. Ігор Козанкевич і аж два отці-декани: Болехівський – о. Дмитро Павлик та Волинський- о.Василь Керницький, а також священик Долинського деканату о.Петро Коваль. Тож передусім виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ о. Василь Поточняк з вдячністю відгукнувся про увагу Івано-Франківської єпархії УГКЦ до мігрантської зустрічі у селі Гошеві. А кожному учасникові нагадав глибину слів з ІІ Послання до Коринтян: «Ви – лист Христа… Написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого».
…Відтак – до 23 год. того дня – у приміщенні місцевої школи відбувалася робота у групах – про ризики для християнського подружжя у контексті сучасного заробітчанства розважали колишні чи теперішні трудові мігранти, їх рідні, діти і юнацтво, паломники. І під час Хресної Дороги на Ясну Гору – до монастирського храму Преображення Господнього отців-василіян – кожна стація страстей Христових увиразнювалася діткненням до хреста с подружніх, сімейних та родинних християнських взаємин.
Ясна ніч на Ясній Горі.
Після опівночі і до ранкової зорі, коли відбулися Святе Причастя і Літургія, у монастирському храмі Преображення Господнього тривали нічні чування. І монастирська братія на чолі з ігуменом о. Дам’яном, зокрема за активної участі о. Вінкентія, зробила все, щоб ніч під покровом Гошівської Божої Матері для кожного з вірних була ще й інформативно багатою і затишною. З-поміж належно продуманої молитовної програми –сповідей, акафісту до Богородиці Гошівської, вервиці, молитов за дітей у провадженні спільноти «Матері у молитві» з села Клубівців на Тисмениччині тощо, у часі нічних чувань важливу роль відіграли і безпосередні свідчення тих, хто через глибину віри свого часу відчув чи відчуває дотик Господній, а також професійні поради психолога Олександри Козанкевич і т.д.
…Ночі на Ясній Горі завжди ясні, бо кожна молитва під покровом чудотворного образу Гошівської Богородиці – то крапелька живого і нетьмяніючого Божого Світла.
Ігор ЛАЗОРИШИН
