Український бандурист Василій Моргоч (творчий псевдонім –«МоМаКо») після підкорення сердець неаполітанців, подався до Німеччини.
25 квітня, в капеллі Санта Марія делла Місерікордія, в Мета ді Соренто, відбувся концерт відомого у Неаполі, та далеко за його межами, українського бандуриста Василя Моргоча. Захід відбувся з ініціативи та підтримки італійської культурної асоціації «Колібрі», очолюваної Альберто Ванакоре. З українським соловейком він познайомився ще восени 2008 року. Прогулюючись вулицями Соренто, Ванакоре зупинився біля Василя, зачарований оригінальним співом мандрівного бандуриста. Й так повторювалось неодноразово. Торік він запросив Василя на один з вечорів асоціації «Колібрі» заспівати українських пісень та представити короткометражний документальний фільм «Бандурист» неапольського режисера Даніло Капуто. Тут Василь познайомився з багатьма цікавими та творчими людьми, зокрема, Адалджізою Мастелоне. Саме ця благородна пані й стала меценаткою нещодавнього концерту Василя. У капеллі Санта Марія делла Місерікордія бандурист, як завжди, виконував перед італійською та українською публікою, народні пісні своєї батьківщини, а на завершення дві неаполітанські – «O, Solemio» і «SantaLucia».
Василь Моргоч був приїхав до Неаполя лише на декілька днів у період пасхальних свят. Зараз він тимчасово проживає у німецькому місті Франкфурті на Майні. Але час від часу таки «залітає» до Неаполя. Минулого разу – у березні цього року, коли Ула Енгер, ще одна прихильниця його таланту, проводила семінар на тему творчості Караваджо, його інтервали заповнювалися виступами українського бандуриста. Хоча Василь брав участь у різних мистецьких проектах, та виступав на сценах театрів Неаполя, він завжди залишався вільним мандрівним співаком. Тож не дивно що для нього найцікавіші знайомства відбувалися саме на вулицях Неаполя. З Улою Енгер він познайомився біля церкви Святої К’яри в історичному центрі міста. Німкеня Ула – професор, мистецтвознавець. Її серце завжди було віддане творчості Караваджо. Вона часто буває в Неаполі, добре розмовляє італійською. Вперше вона почула Василя три роки тому. А ще через півтора запросила його повечеряти з нею та її чоловіком у їхній неаполітанській квартирі. Так зав’язалася їхня дружба. З приїздом Василя до Німеччини, Ула Енгер, у січні цього року, організувала його концерти у ресторанах, готелях, церквах в околицях Кельну, звідки вона сама є родом. Німецькою мовою вона передавала аудиторії тексти пісень, також наводила цікаві факти щодо історії бандури та української пісні. Ця подія була висвітлена на кельнському телеканалі «CityVision» та у місцевій пресі. Найважливішою подією для Василя Моргоча, як він сам запевнив, є те, що, після трьох років «авантюрного бандурування» по Європі, у листопаді 2010 року, він, нарешті, зміг з’їздити на Україну. У рідному Кіцмані він дав декілька концертів, після чого подався до Австрії. У Відні, разом з українською бандуристкою Катериною Пахер, вони записали спільний диск під назвою «BANDUET».
Зараз основним місцем творчості, а отже й заробітку, для Василя Моргоча є вулиці та площі, навколишніх до Фракфурта на Майні, міст – Хайдельберг, Марбург, Бад, Хомбург, Вюрцбуг. Німецькі шанувальники запрошують Василя також виступити на днях народження, весіллях. «Великих відмінностей між італійськими та німецькими слухачами, – розповідає Василь Моргоч,- я не помітив. Скрізь існують люди, які люблять музику й мистецтво, хоча й виражають свої почуття по-різному. Різниця полягає тільки у фінансовій спроможності…». На літній сезон український соловейко, планує знову повернутися у Позітано. А яка країна, після цього, буде наступною у його «авантюрному» проекті, покаже вітер перемін.
Наталія ІВАНИШИН
Читайте також:
Італія – годувальниця, Італія – розлучниця…
Неаполь. Для вас співає гурт «Українці»