Marianna Soronevych
X Конгрес світової федерації українських жіночих організаційВідбувся Конгрес світової федерації українських жіночих організацій відбувся 11-14 жовтня 2012 року у Торонто в Канаді.
Відкрила Конгрес Марія Шкамбара, голова СФУЖО з 2002 року, яка своєю працею зуміла об’єднати українських жінок усього світу.
З привітальним словом виступили: Почесна голова СФУЖО Оксана Бризгун – Соколик, Надія Мигаль, заступник голови СФУЖО на Європу, голова Союзу Українок Франції, Ірина Ключковська, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету „Львівська політехніка”, Доктор Христина Дурбак, голова міжнародної організації інформаційної мережі в США, Надія Шміґель, голова комісії СФУЖО до НДО ООН, США, Ірина Куровицька, Почесна голова СУА, Почесна членка СФУЖО, США, Євген Чолій, голова СКУ, представники української православної та греко – католицької церков, парламентарі Канади.
Звітували голови складових жіночих організацій України, Великої Британії, Арґентини, Франції, США, Австралії, Канади, Польщі, Естонії, Італії.
Головними темами Конгресу були: Разом працюємо, будуємо і захищаємо, 65-ліття Акції Віслa та захисна роль УПА, Роль української жінки в Організації Об’єднаних Націй, Новий український феномен: Транснаціональна родина, Образ української жінки в медіа.
Відбулися також вибори нової голови СФУЖО.
Від Італії виступила Голова Центральної Координаційної Ради Українських Об’єднань Італїі, радник країн Східної Європи Мерії міста Риму Тетяна Кузик, яка зазначила, що за даними статистичного дослідження 2010 року Міжнародної організації з міграцій на сьогодні Італія є першою країною після Росії по кількості іммігрантів – громадян України, тобто першою Європейською країною, куди направлені потоки українських іммігрантів останнє десятиріччя. За даними МВС Італії Українська громада за кількістю є на четвертому.
Багато говорять про вступ України до ЄС. Але, дослідники та аналітики різних країн занепокоєні іншим питанням – який буде імідж України, яка щодня повинна буде спілкуватись з Європейськими інституціями в наступні десятиліття. Чи ми будемо продовжувати вирішувати проблеми домогосподарок та будівельників українських іммігрантів, чи принаймі друге молоде покоління зможе зайняти належне місце інтелектуальної громади, громади – лідера, яка спроможна виробити та організувати систему інтеграції для свого народу у Світі.У 2010 році було створено в системі мерії м.Риму інститут уповноваженого міського голови з питань інтеграції іноземних громад в столиці Італії. Вперше цю посаду було надано іноземним громадянам – групі іноземних радників. Гордістю для України є те, що як громадянка України я стала першим уповноваженим мера м.Риму з питань інтеграції іммігрантів з 187 країн Світу. Надання іммігрантам можливості бути протагоністами, тобто самим займатись проблемами імміграції є одним з методів, який використовують в багатьох розвинутих країнах і який має дуже позитивний результат.
Українська громада за кордоном може стати однією із стержневих в процесі інтеграції України в світовий простір. Це буде досягнуто, коли, за прикладом Римського Парламенту, українці зможуть балотуватися в Парламент. Тоді справа захисту українців буде справою самих українців.
Залучення українських громадських організацій до програм з реінтеграції та добровільного повернення українських громадян, що працюють в країнах Європейського Союзу, в Україну, є дуже важливим.
В плані правового захисту українських іммігрантів є дуже важливим сконцентрувати увагу української влади та місцевих органів європейських країн на інформації трудових іммігрантів про європейську ретифікацію в червні 2011 року в м. Брюссель «Domestic workers», щодо надання правового статусу іноземним іммігрантам, які виконують роботу домогосподарок, що працюють з людьми похилого віку та дітьми. Накінець, ці іммігранти мають всі правові підстави для того, щоб бути захищеними, як робітники інших професій. Організація конференції «Domestic workers» в Римі мала великий резонанс серед українських іммігрантів четвертої хвилі, 70 відсотків яких виконують саме цю роботу.
Багато було зроблено за ці роки. 7 міських рад в Італії, зокрема, і в Римі, визнали Голодомор геноцидом української нації. Хочеться наголосити, що уже на протязі 4 – х років Дні України у Римі проводяться спільно із Міністерством Праці, Культури та туризму України, МЗС Італії, Посольства України в Італії та у Ватикані, Міської ради міста Риму, громадських українських організацій, МОМ, Асоціації Україна – Світ, Української Греко – Католицької церкви та української преси в Італії та Асоціації українських жінок – робітниць в Італії.
Було б добре бачити більше молодих облич у активі українських організацій, адже молодь – це наше майбутнє. Недостатня компетентність молодих українських лідерів та відсутність у них досвіду діяльності у іноземній країні стимулювала організацію Школи молодих іноземних лідерів у співпраці з Американським університетом у Римі, МОМ, Міністерством Соціальної політики та Праці Італії та Мерії міста Риму.
Є дуже важливим державне забезпечення діяльності української школи дистанційного навчання в Італії на базі “Міжнародної української школи” Міністерства освіти та науки України, а також створення дитячих садків для дітей – українців.
У доповіді Світлани Ковальської, голови Асоціації Українських жінок робітниць в Італії було наголошено, що за офіційними даними в Італії проживає 4 млн 235 тис. іммігрантів, більшу половину складають жінки , 21,7% – неповнолітні. Громадяни України складають 4,4% імміграційного населення , 1033 мають італійське громадянство( близько 230 тис.), з них 80% – жінки (Карітас/Мігрантес, 2010).
У Римі, за анаграфічними даними, проживає понад 10 тис. українських громадян, 700 – це молодь та діти, що відвідують навчальні заклади.
На превеликий жаль, на сьогоднішній день українська імміграція в Італіїї сягнула на 1-е місце, як найчисленніша жіноча імміграція.
«Випадок України немає аналогів у будь – якій іншій етнічній групі. У цьому є найбільша цінність для італійського суспільства, бо саме завдяки українським жінкам воно збагачується «жіночим генієм» «( Ж.К.Перего, Генеральний Директор Мігрантесу, 2011,часопис «До
світла»).
За даними досліджень «Золота Фортуна» – Центру соціально – псигологічних досліджень Міжнародної Академії соціальних досліджень – у 2007 році , 54% українських іммігратів в Італії у пошуках роботи, 26% – щоб дати можливість своїм дітям продовжити або закінчити навчання у вузах, 33% – допомогти своїм престарілим батькам та поліпшити житлові умови, 32% – щоб повернути борги.
У рамках проекту «Матері на відстані» Асоціація Українських жінок робітниць в Італії разом із МОМ організували жіночі фокус – групи, курси з інформатики, італійської мови та правового захисту.
В Італії проживає близько 400 тис. українських жінок, більшість з яких працюють у сфері догляду за дітьми, престарілими та хворими. Феномен української еміграції породжує новий соціальний феномен в Україні – це соціальні сироти, це зміна традиційної моделі сім’ї , це зміни в самому суспільстві. Для жінки – іммігрантки націнніший скарб – це власні діти, це здоров’я і її мріїї. І дуже шкода , що жінка . відважна , розумна , горда, готова відстоювати і захищати свою сім’ю , залишається наодинці.
Такі організації, як МОМ, АКЛІ, Асоціація Українських Жінок робітниць в Італії, Додатковий Радник від Європи мерії Риму, Українська Греко – Католицька Церква чи не першими забили тривогу відносно умов праці та життя, психологічного стану українських жінок – іммігранток в Італіїї, щоб привернути увагу інституцій як італійських, так і українських. Ця тема останнім часом висвітлюється в італійських змі (Репуббліка, Квотідіанно, Аввеніре).
Для контакту із дітьми, із сім’єю, крім подарунків та грошових переказів з’явилися інші форми комунікації: телефон, мобільний зв’язок , інтернет – програма Скайп.
Такі ініціативи, як Світовий Конгрес Жіночих організацій, не можуть ніяк залишитись поза увагою громади та інституцій.
Було б дуже важливо, аби спільно знайти шляхи вирішення нагальної проблеми, що є дуже важливим для збереження та росту здорової нації.
Хочемо сердечно подякувати голові СФУЖО пані Марії Шкамбарі за її неоціненний внесок у створення громадської жіночої організації в Італіїї, за її допомогу та турботу, а також побажати наснаги та успішної праці новообраній голові пані Орисі Сушко від Союзу Українок Канади!
Бажаємо плідної праці, спільних проектів, конструктивних ідей та дій.
Не хотілося залишати затишної атмосфери Конгресу, до якої всі учасники долучились серцем та душею, адже Україна завжди залишається з нами у нашому серці, у нашій пам’яті, у нашій свідомості.
Нехай же кожний з нас просто щедро передасть цю любов до нашої Батьківщини своєму ближньому, і Україна займе належне їй місце у Світовому просторі! Так, як це роблять СФУЖО і СКУ в Канаді, Нова та Четверта хвилі в США, УВКР, Україна – Світ та Міжнародна школа в Україні, українські громади за кордоном.
Слава Україні і слава всім країнам Світу, де живуть українці!
Тетяна Кузик, радник країн Східної Європи Мерії міста Риму
Світлана Ковальська, голова Асоціації Українських жінок робітниць в Італії
