Marianna Soronevych
«Якщо держава обирає трагедію в якості основи своєї легітимізації – це добре для її народу. Значно гірше, якщо в якості центральної події історії обирається військова перемога над кимось, чи досвід утискання когось», – про це італійський історик та економіст Андреа Ґраціозі заявив у Вашингтоні в коментарі «Голосу Америки».
«Вибір історичної основи для легітимізації держави – це політичне рішення. Втім, на мою думку, те, що такою подією обрано Голодомор, від якого постраждали всі українці та народи, які мешкали на території України, – це дуже правильно та сміливо», – розповів італійський дослідник, який цього року поруч з українським істориком Станіславом Кульчицьким, став лауреатом щорічної премії Антоновичів.
Обрання Голодомору в якості центральної події в історії України зіграло свою роль у мирному характері сучасної історії України, – зауважив Ґраціозі, – 20 років без жодного конфлікту – це значне досягнення. Незважаючи на численні затяті протистояння, протягом цього часу в Україні жодного разу не пролилася кров».
«Голодомор може тлумачитись по різному в межах України, проте факту цієї події не можливо позбавитись», – підкреслив вчений.
Андреа Ґраціозі – професор історії в університеті Неаполя імені Федеріко ІІ та президент Італійського товариства вивчення сучасної історії. Ґраціозі нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V-го ступеня, з формулюванням «за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання Голодомору 1932–1933-их років актом геноциду українського народу; як також за активну громадську діяльність щодо вшанування жертв трагедії».
За словами італійського вченого, він «став рабом української історії», після того як почав досліджувати індустріалізацію в СРСР. Він крок за кроком – через дослідження громадянської війни у Радянському Союзі, до вивчення ролі національностей та селян у ній – прийшов до дослідження голоду в Україні у 30-их роках.
Ґраціозі каже, що не міг спасти багато місяців, коли в архівах міністерства закордонних справ Італії знайшов листи дипломатів, які розповідати про голод в Україні.
«Події, про які йшлося в листах, були надзвичайно важкими для усвідомлення. Я був глибоко вражений. Зокрема і через це, листи були опубліковані лише через 2 роки після їх відкриття», – розповів Ґраціозі.
У 2007-му році видавництво «Фоліо» опублікувало упорядковану Андреа Ґраціозі книгу «Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів. 1932 – 1933-ті роки».
Щорічну премію Антоновичів вручають з 1981-го року. Її лауреатами були Василь Стус, Збігнев Бжезинський, Ліна Костенко, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Микола Рябчук та інші.
Церемонія нагороди лауреатів премії Антоновичів 2011-го року, відбулась 19-го листопада в посольстві України у США.
