Marianna Soronevych
Новий прем’єр-міністр Італії Маріо Монті сформував уряд країни, повідомив сьогодні офіційний представник президентської канцелярії.
Уже цього тижня Монті поставить склад нового кабінету на вотум довіри в парламенті.
Раніше повідомлялося, що Монті заручився широкою політичною підтримкою в процесі формування перехідного уряду.
У вівторок після серії зустрічей з політиками Монті – видатний економіст і колишній член Єврокомісії – домігся підтримки опозиційної лівоцентристської Демократичної партії, правоцентристської партії колишнього прем’єра Сільвіо Берлусконі “Народ свободи” і впливового бізнес-лобі – загальної конфедерації італійської промисловості “Конфіндустрія”.
Раніше Монті заявив, що має намір залишатися при владі лише до виборів весни 2013 р., відкинувши заклики провести дострокові вибори навесні 2012 р.
Зараз основне завдання Італії, що необхідно вирішити в найкоротші терміни, – це відновлення довіри інвесторів до можливостей країни провести необхідні структурні реформи. Про це в інтерв’ю італійським ЗМІ сказав виконавчий директор Міжнародного валютного фонду (МВФ) Арріго Садун.
Нагадаємо, позавчора Мінфін Італії провів черговий аукціон з розміщення середньострокових держоблігацій, виручивши від продажу 3 млрд євро. Високий попит інвесторів на папери дозволив італійському казначейству залучити кошти по верхній межі заявленого діапазону. 5-річні держоблігації були розміщені під рекордну прибутковість в 6,29% проти 5,32% в ході попереднього аукціону, проведеного місяць тому.
У той же день Президент Італії Джорджо Наполітано призначив новим прем’єр-міністром країни відомого економіста, колишнього єврокомісара Маріо Монті.
Попередній прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі подав у відставку 13 листопада. Таким чином, Берлусконі виконав обіцянку залишити посаду глави уряду в разі, якщо парламент країни проголосує за бюджет, що задовольняє вимоги Євросоюзу.
12 листопада ц.р., парламент Італії схвалив пакет антикризових заходів. Пакет включає комбінацію заходів з урізання бюджетних витрат і реформування італійської економіки, яка практично не зростає. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), в 2011 р. економічне зростання Італії складе всього 0,6%, а в 2012 р. і зовсім сповільниться до 0,3%. За останні 15 років економіка країни зростала в середньому на 0,75%.
Зазначимо, третя за величиною економіка єврозони пройшла так звану точку неповернення – прибутковість її 10-річних держоблігацій на ринку перевищила 7%, що робить практично неможливим обслуговування зовнішнього боргу без зовнішньої підтримки. Тепер Італія стрімко котиться “грецьким сценарієм”. От тільки якщо дефолт Греції світ і Європа так-сяк здатні перетравити, то банкрутство члена “Великої сімки” та восьмої за величиною економіки світу загрожує вдарити по світовій системі так, що мало не здасться нікому.
Боргові проблеми в Італії виникли не одномоментно – країна досить довго жила в борг, поступово накопичуючи держборг. І до літа цього року такий стан речей мало кого турбував – експерти вважали, що структура і масштаб економіки не дозволять країні піти за “грецьким сценарієм”.
Проте в липні 2011 р., коли всі були зайняті розробкою планів порятунку Греції, італійська економіка несподівано для всіх виявилася в числі проблемних. Ситуація миттєво стала загрозливою. Держборг Італії до того моменту досяг рекордних для країни 1,9 трлн євро (близько 120% від ВВП), що перевищує борги Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії разом узятих.
Влада країни приступила до термінової розробки антикризових заходів, які б допомогли скоротити дефіцит бюджету та розміри держборгу, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) почав скупку італійських облігацій на вторинному ринку. На час все заспокоїлося, і увага ринків знову перемкнулася на варіанти дефолту Греції.
Тим часом у самій Італії почав проявлятися другий симптом грецької хвороби – політична криза. Як в Греції та Португалії, економічні проблеми і необхідність вкрай непопулярних реформ позбавили багаторазового володаря прем’єрського крісла Сильвіо Берлусконі підтримки в парламенті, і в кінцевому підсумку він публічно заявив про намір подати у відставку.
Труднощі стагнуючої економіки, помножені на політичну нестабільність, дали закономірний результат: прибутковість облігацій Італії подолала критичну позначку, що сигналізує про початок повномасштабного боргової кризи в країні. Ситуація стала незворотною. Тепер країні, швидше за все, буде потрібна допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших країн ЄС. Проблема полягає тільки в тому, що на порятунок настільки великої “риби” може банально не вистачити грошей – Фонд фінансової стабільності ЄС (ESFS), навіть якщо його вдасться наповнити до 1 трлн євро, здатний перекрити лише половину італійських боргів.
Джерело: РБК-Україна
