Відставка по-італійськи

8 листопада прем’єр-міністр Італії оголосив про свою відставку. А українці в Італії готуються пережити нелегкі часи.

Сильвіо Берлусконі мотивував своє бажання піти з поста прем’єр-міністра Італії втомою. “Я втомився від того, що не можу реалізувати свою волю, мені не дають проводити ту політику, яку хотілося б. У простого громадянина більше влади, ніж у прем’єр-міністра”, – заявив Сільвіо. При цьому він порівняв себе з Беніто Муссоліні. “Муссоліні колись писав своїй подрузі Кларетті:” Хіба ти не розумієш, що я більше нічого не вирішую, я можу лише пропонувати?”. Зараз я відчуваю себе точно так само”, – заявив Берлусконі.

Політик, якого частина Італії палко любить, а частина – так само палко ненавидить, йде з політичної арени. Але тільки після того, як парламент затвердить план економічних реформ. Останніх від Італії вимагає Євросоюз. Країна впритул наблизилася до фінансової кризи. За день до того, як Берлусконі зробив свою заяву, вартість позик за італійськими державних облігацій досягла рекордної позначки в 7,12%. Прибутковість цих паперів могла бути і більшою, але в справу втрутився Європейський Центральний Банк. Саме завдяки його інтервенцій зростання вартості італійських боргових паперів вдалася стримати. Для порівняння, відмітка в 7% вважається критичною. За її досягненні уряду Португалії та Ірландії були змушені погодитися на надання їм фінансової допомоги на умовах Євросоюзу.

ЄС вже пропонує Італії свою допомогу. Так, міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле заявив, що Риму слід “вивчити можливість звернення за допомогою до ЄС”. Новина про жалюгідний стан економіки Італії зіграла вирішальну роль в падінні азіатських ринків. Після того, як стало відомо про зростання італійських держоблігацій в ціні, індекс японської біржі Nikkei знизився на -2,91%. При цьому, найбільше постраждали акції виробників електроніки і кредиторів. Причиною подібного падіння стали звістки про посилення європейської кризи, викликаного тим, що ще одна країна змушена просити європейської допомоги. ЄС – найбільший ринок для азіатських компаній і не дивно, що після того, як стало відомо про те, що ще одна країна слідом за Португалією та Ірландією, готова попросити допомоги у Євросоюзу, акції азіатських компаній пішли вниз.

Відставка Берлусконі не вирішить усіх італійських проблем. Більше того, він може їх посилити. Адже так просто цей італійський політик кидати улюблену сферу діяльності не буде. Тим більше, що до цих пір його партія “Народ свободи” є найбільшою в італійському парламенті. А разом з соратниками з “Ліги Півночі” будь-яка ініціатива, що виходить від лівої опозиції може бути заблокована. Правда, 8 листопада вдень Берлусконі несподівано позбувся парламентської більшості. За проект держбюджету проголосувало 308 депутатів, при необхідних 316. Але в будь-якому випадку, сильний вплив у Берлусконі в парламенті відчувається. У таких умовах президенту країни Джорджіо Наполітано не залишиться іншого виходу, як оголосити позачергові вибори до парламенту, що в умовах фінансової кризи не поліпшить економіку. Та й результат виборів, незважаючи на постійне падіння рейтингу прем’єр-міністра Італії, непередбачуваний. Адже нинішня опозиція на відміну від провладної партії не згуртована. Як показує практика, лівоцентристи в Італії при приході до влади починають з’ясовувати відносини, внаслідок чого на чергових перевиборах перемагає політсила Берлусконі. Далеко за прикладом ходити не треба – достатньо згадати дострокові вибори 2008 року і причину їх викликала. Тоді уряд Романо Проді не протрималося і двох років. Прийшовши на хвилі невдоволення Берлусконі до влади, Проді не зумів налагодити взаємодію між опозиційними партіями, і отримав вотум недовіри від парламенту. Для порівняння – зараз Берлусконі, незважаючи на те, що на його відставку наполіг і глава національно-консервативної партії “Ліга Півночі” Умберто Боссі, підтримки Боссі не позбувся. Адже “сіверяни” наполягли на тому, щоб уряд очолила людина з “Народу свободи”.

У кожному разі, Італію чекають непрості як у політичному, так і в економічному плані часи. І не до сміху буде всім: як італійцям, так і гостям країни. У тому числі й українцям, які перебувають в Італії на заробітках.

Українська печаль

Криза в Італії торкнувся все суспільство. Дісталося і мігрантам. Як свідчать дані міграційної статистики Італії, за минулий рік на Апеннінському півострові вперше за кілька років число мігрантів не збільшилася. І це при тому, що до Італії хлинув потік біженців з північноафриканських країн! Зараз, як і минулого року, кількість мігрантів в Італії становить близько 5 мільйонів чоловік. Таку дивина легко пояснити. Цього року у близько 700 тисяч людей закінчився термін дії дозволу на проживання та вони його не продовжили. При цьому, за даними міграційної статистики, більше половини з них мали дозвіл на роботу, а решта отримала дозвіл по сімейних причин. Це означає, що ці люди або виїхали з Італії, або перейшли на нелегальне становище.

Причин для останнього в українців вистачає: досить високий рівень безробіття в країні, збільшення податкового тиску на мігрантів. Так, у вересні цього року бюджетна комісія італійського Сенату з подачі “Ліги Півночі” прийняла поправку, що передбачає оподаткування грошових переказів іммігрантів, не зареєстрованих в Національному інституті соціального страхування (НИССА). Дана поправка передбачає податок в 2% від кожної операції. Податок можуть не платити зареєстровані в НИССА і мають податковий код. Не слід забувати і про те, що з 2009 року мігранти, які не мають посвідки на проживання в Італії, не можуть здійснювати грошові перекази. Але “Ліга Півночі” на цьому не заспокоїлася. Як вважає голова Конфедерації профспілок, сенатор Рафаелі Боннані, податком слід обкласти всі грошові перекази мігрантів, оскільки в нинішніх умовах ці гроші “обходять італійську банківську і споживчу системи”.

Що ж стосується безробіття та економічного занепаду, то вони досить відчутно позначилися на українцях в Італії. “Економічна криза змушує роботодавців зменшувати набір робітників”, – передає Deutsche Welle слова соціолога, дослідника української громади в Італії Наталії Шегда. “Вони звільняють людей або зменшують кількість годин роботи. Частина звільнених повертається на Батьківщину”, – говорить дослідник. “Більшість наших співвітчизників працює в галузі домашнього господарства, тому стабільність їх робочих місць і рівень прибутку безпосередньо пов’язаний з благополуччям італійських сімей”, – відзначає головний редактор “Української газети в Італії” Маріанна Сороневич.

Потрібно також враховувати той факт, що посилюється криза і безробіття породить негативне ставлення до мігрантів. Масла у вогонь підлив і недавній вояж до Італії активісток FEMEN, які одну зі своїх акцій провели у Собору Святого Петра в Римі. “Те, що зробили ці дівчата, – це ганьба, жах, дикість, вандалізм”, – цитує “Сегодня” голову християнської спільноти українців в Італії Олеся Городецького. “Всі італійські газети винесли на першу шпальту новину про те, що українка оголилася на площі Святого Петра, всі випуски новин по ТБ це показали. Такого ще в Італії не було: були якісь хворі румуни, які палили Біблію, поки Папа молився, а тепер ось знайшлися ще хворі українки. Ми стільки всього зробили, щоб покращити імідж України та українців в Італії. І однієї такої дурної витівкою перекреслюється все хороше, що ми робимо … А ще врахуйте, що церква в Італії – це єдина структура, яка допомагає українцям, коли щось трапляється. І годує в безкоштовних їдалень, і медична допомога надає. І тут такий сором “, – нарікає Городецький.

Так що українцям в Італії доведеться нелегко. Однак покидати Апеннінського півострів українці не поспішають. “Все ж таки не варто очікувати масового повернення українських заробітчан. Як би не впав економічний рівень в Італії, в Україну він набагато нижче …”, – резюмує Сороневич.