Marianna Soronevych
Якщо гіпотетично уявити, що всі 7 мільйонів українців повернуться на батьківщину, тоді, м’яко кажучи, економіка навряд чи витримає такого тиску.
Економічна рецесія та боргова криза в Європі спричинили стрімке зростання рівня безробіття. За даними Євростату, станом на березень 2012 року, рівень безробіття в єврозоні побив рекорд кінця 1990-х і був зафіксований на позначці 10,9%, а це – майєже 17,5 мільйона офіційно зареєстрованих безробітних (з них 3 мільйони людей віком до 25 років). Найгіршою є ситуація у Греції, Іспанії та Італії – країнах, де найбільше наших заробітчан. Ясна річ, що ця ситуація вплинула й на них. Українці, які виїхали на заробітки, тепер масово повертаються назад, кажуть, роботи або взагалі немає, або платять значно менше.
Мешканка села Тереблече Глибоцького району Віолетта Стругарі працює в Італії вже п’ятий рік. Каже, поки що має роботу, тому залишається. Проте чимало її земляків, які виїхали до Іспанії, або повертаються додому, або, хто молодший, їдуть до Франції. Там наразі найбільше шансів знайти добреоплачувану роботу.
– Наші жінки тут працюють переважно доглядальницями чи прибиральницями, – розповідає В. Стругарі. – Зараз вони всі без роботи, бо італійцям дешевше влаштувати своїх родичів похилого віку до пансіонату, ніж платити нашим жінкам. Тим паче, що вони (особливо ті, що вже мають документи) останнім часом просять значно вищої платні. Першими почали виїздити чоловіки. Вони працювали на будівництві, а оскільки зараз через кризу все заморозили, не мають чим займатися.
Нещодавно з Греції повернулася чернівчанка Барбара Урсу. Дівчина розповідає, працювала там на двох роботах – прибирала у будинках, а у вільний час – у манікюрному салоні. Каже, лише на прибиранні заробляла в середньому 800 доларів.
– Якщо раніше греки на таких роботах не працювали, скажімо, прибирання, доглядання хворих, збір фруктів, то зараз вони цього не цураються. Тішаться, що бодай якась робота є. Відтак нашим там більше немає що робити, – ділиться інформацією Барбара. – Проте повертаючись додому, ми маємо таку ж проблему – відсутність роботи. Де у Чернівцях чи загалом в Украні я можу заробити ті ж 800 доларів, будучи частково зайнятою.
Повертаючись додому, заробітчани поповнюють і без того численну армію безробітних.
Якщо гіпотетично уявити, що всі 7 мільйонів українців повернуться на батьківщину, тоді, м’яко кажучи, економіка навряд чи витримає такого тиску.
Думка експерта
Сергій Швидюк, доцент кафедри політології та державного управління ЧНУ
Наші заробітчани повертаються додому, бо вже не бачать перспектив залишатися в країнах, де навіть резиденти сидять без роботи. Також їх додому тягнуть ностальгія, родина й господарство. Однак коли вони сюди повертаються, адаптуватися до наших реалій не можуть. Їхня позиція стає антипатріотичною. Їх обурює ставлення влади до своїх громадян, бо ж в Європі навіть до заробітчан ставляться з повагою. Вони незадоволені невиправдано високими цінами на все й малими зарплатами. Тому вже через деякий час вони знову виїздять у пошуках роботи, але до більш успішних країн. Ті ж, що залишаються, пороги чиновників не оббивають, вони вкладають зароблені гроші у бізнес.
Юлія ХОРОШУН
