Якщо ви цікавитесь питанням щастя, журналіст Ерік Баркер радить довіряти порадам нейробіологів. Адже саме вони цілими днями займаються вивченням людського мозку, і знають, що саме може зробити кожного з нас щасливим.
В інтернеті безліч людей дає поради про те, як стати щасливим. Але, насправді, вони і гадки не мають, про що говорять. Тому не довіряйте їм, пише mizky.com
Якщо чесно, то й мені вірити не варто. Довіряйте нейробіологам. Вони цілими днями займаються вивченням мозку, і знають, що по-справжньому може зробити людину щасливою.
Ідеї стосовно цього має дослідник із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Алекс Корб. Ось кілька із них:
1. Поставте собі одне важливе запитання, коли почуватиметесь пригніченими
Якщо ви почуваєтесь дуже засмученими, у нейробіологів є для вас проста порада. Вам потрібно поставте собі одне запитання — “За що я маю бути вдячний?”
Можливо, ви не вірите, але відчуття вдячності має великий вплив на ваш мозок на біологічному рівні.
Знаєте, як діє антидепресант бупропіон? Він стимулює вироблення нейромедіатора дофаміна. Те саме робить і почуття вдячності.
А знаєте, що робить флуоксетин? Стимулює нейромедіатор серотонін. Як і почуття вдячності.
Один з головних ефектів відчуття вдячності — підвищення рівня серотоніну. Коли ви думаєте про те, за що вдячні, то фокусуєтеся на позитивних аспектах життя. Ця проста дія підвищує вироблення серотоніну в передній поясній корі мозку.
Почуття вдячності не просто робить ваш мозок “щасливим”, воно також позитивно впливає на ваші стосунки з іншими людьми. Тож висловлюйте свою вдячність людям, які вам небайдужі.
2. Проговорюйте негативні почуття
Ви жахливо почуваєтесь? Гаразд, дайте цьому почуттю назву. Можливо, це смуток? Або тривога? Чи злість?
Вам здається, що це повна маячня? Але ваш мозок з цим не погоджується.
Під час одного дослідження учасникам показували фото людей з різними виразами облич і спостерігали за реакцією мозку. Як і очікувалося, мигдалина (ділянка мозку, яка бере участь у формуванні емоцій) реагувала на зображені емоції. Але коли учасників просили назвати ці емоції, у них активізувалася вентролатеральна префронтальна кора мозку і знижувалась емоційна активність мигдалини. Іншими словами, називання емоцій знижувало їх вплив на людину.
Пам’ятайте, придушення емоцій — не вихід, воно негативно впливає на людину.
Дослідження показали, що люди, які намагались придавити негативні емоційні почуття, не змогли цього зробити. Поки їм здавалось, що вони чудово виглядають ззовні, всередині їхня лімбічна система була настільки збуджена, як і без придушення емоцій, а в деяких випадках — ще більше. Тому намагання нічого не відчувати — недієві, а в деяких випадках навпаки — погіршують ситуацію.
Щоб знизити збудження, достатньо кількома словами описати емоцію. Для цього можна використовувати метафори, віршувати, використовуючи власну уяву та вміння. Це вимагає активації вашої префронтальної кори, що зменшує збудження в лімбічній корі.
Тому алгоритм дуже простий: описуєте емоцію двома-трьома словами, і це допомагає її зменшити.
3. Прийміть рішення
У вашому житті коли-небудь бувало таке, що ви прийняли рішення, і одразу відчули полегшення? Це не випадково.
Нейробіологія показує, що прийняття рішень знижує відчуття занепокоєння і тривоги, а також допомагає вирішувати проблеми.
Під час прийняття рішень ми створюємо наміри і встановлюємо цілі; все це робить позитивний вплив на префронтальну кору, знижуючи тривогу і хвилювання. Крім того, прийняття рішень допомагає знизити активність стріатума (смугастого тіла), яке зазвичай схиляє нас до негативних імпульсів і дій.
Прийняття рішень змінює наше сприйняття світу, що допомагає знайти вирішення проблеми і заспокоїти лімбічну систему.
4. Торкайтеся людей
Ніхто не каже обіймати незнайомих людей. Вам ж не потрібні неприємності, чи не так? Але кожній людині потрібно відчувати, що її люблять; а ще — знати, що її сприймають інші.
В одному дослідженні учасникам запропонували зіграти у відео-гру з м’ячем. Один учасник кидав м’яч, а інший відкидав його назад. Насправді людина сиділа тільки з одного боку екрану — назад м’яч “кидала” комп’ютерна програма. Але учасникам сказали, що персонажами на екрані управляють живі люди. І що ж відбувалося, коли ці “інші гравці” відмовилися повернути м’яч?
Мозок учасників експерименту реагував так само, як він реагує на фізичний біль. Тобто коли людина отримує відмову, то мозок “відчуває” це так само болісно, як і у випадку зі зламаною ногою, — біль тотожний.
Коли у людини з’являється відчуття, що вона відторгнена іншими, активізовується передня поясна кора і центральна частка мозку. Це саме відбувається і під час фізичного болю.
Тож для мозку дуже важливі стосунки з іншими людьми. Хочете підняти їх на новий рівень? Торкайтеся до людей фізично.
Ми недооцінюємо силу доторків, але завдяки їм людина виглядає більш переконливою, може підвищити продуктивність команди і т.д.
Торкання до людини, яку ви любите, може зменшити біль; а експеримент, який проводився серед подружніх пар, показав, що чим міцніший шлюб, тим дотик має сильніший вплив.
Тому обійміть сьогодні близьку людину. Але не на секунду — поясніть їй, що нейробіологи рекомендують довгі обійми.
Висновок
Що робить людину щасливою, згідно із дослідженнями нейробіологів:
- Запитайте себе “За що у своєму житті я вдячний?” Не знаєте відповіді? Нічого страшного. Попросіть, щоб вам хтось допоміг її відшукати.
- Проговорюйте негативні почуття. Не бійтесь називати їх, і ваш мозок менше перейматиметься через них.
- Прийміть рішення. Нехай це буде “достатньо хороше” замість “найкраще рішення, яке було коли-небудь зроблене на Землі”.
- Обійми, обійми. І ще раз обійми. Не потрібно писати повідомлення. Торкайтесь близьких людей.
Як пояснює Алекс Корб, все взаємопов’язано — почуття вдячності покращує сон; сон зменшує біль; зменшення болю покращує настрій; гарний настрій покращує зосередженість; зосередженість допомагає під час прийняття рішень; прийняття рішень зменшує відчуття тривоги і сприяє задоволенню; задоволення дає причини для вдячності та підвищує ймовірність того, що ви зі всім справитесь і не будете соціально відторгненими, а це робить людину щасливою.
Увага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.
______________________________________________
Слідкуйте за найцікавішими новинами Української газети у Facebook.