Marianna Soronevych
Фонетичних перепон для переходу на латиницю немає, вважають філологи.
Український уряд може розглянути можливість запровадження нового – латинського – алфавіту, повідомив міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він розповів, що мав зустріч з представниками країн Центральної Європи, присвячену проблемам регіону, а також ролі України в центральноєвропейському співтоваристві. Під час бесіди польський історик і журналіст Земовіт Щерек запитав, чому б Україні не запровадити разом з кирилицею латиницю, повідомляє у своєму сюжеті Радіо НВ.
Голова українського МЗС відгукнувся на ініціативу. Він зазначив, що потрібно працювати на те, що “нас об’єднує, а не роз’єднує”. Водночас, на своїй сторінці в Facebook Клімкін закликав українців подискутувати, чи потрібно впроваджувати таке нововведення.
Азбучна війна
Встановити латинську писемність на території України пропонували ще у 19 сторіччі. Хоча перші українські тексти латиницею датуються 16-17 ст. Вони були написані польською або чеською абеткою.
У 19 ст. встановити латинську писемність намагався вчений і священник зі Львова Йосип Лозинський. Він пропонував використовувати польський алфавіт з додаванням деяких чеських букв. Пізніше чеський славіст Йосиф Їречек пропонував відмовитися від польських диграфів – письмових знаків, що складаються з двох літер і позначають фонеми. Суперечка між прихильниками цих двох варіантів, а також між противниками і прихильниками латиниці дала початок так званій “азбучній війні”.
У 19-му та на початку 20 століття офіційну документацію в Галичині вели латиницею. Це було за часів австрійської влади. У січні 2010 Кабінет Міністрів України затвердив правила транслітерації українського алфавіту на латиницю. Ця норма була впроваджена для видачі закордонних паспортів . За основу взяли англійський правопис. Пом’якшення м’яким знаком було повністю опущено.
Що кажуть філологи
Теоретично українську мову можна позначити будь-якою графічною системою, проте для впровадження латиниці немає історичних передумов. Про це в інтерв’ю Радіо НВ заявив директор Інституту української мови Національної академії наук Павло Гриценко. Він підкреслив, що кириличний алфавіт існував на території сучасної України з 9-го століття, натомість латиницю почали використовувати значно пізніше. Як зауважив Гриценко, втручання українських урядовців у мовні питання – це нонсенс.
Теоретично українську мову можна позначити будь-якою графічною системою, проте для впровадження латиниці немає історичних передумов
“Кирилиця існує на українських землях з кінця 9-го століття. Латиниця прийшла значно пізніше, – нагадує Гриценко. – Тут народжувалася наша мова, і народжувалася вона в іпостасі саме кириличній. І це була прив’язка до великої культури. На цій прив’язці, на цьому ґрунті розвивалася наша національна культура”.
Латиниця придатна для того, щоб передати фонетику української мови, вважає доцент кафедри мови і стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Шевченка Ірина Мариненко. Вона зауважила, що в 19-му сторіччі впровадити латиницю Україні не дала Росія через політичні мотиви. Водночас, Мариненко підкреслила, що головною проблемою у впровадженні латинського алфавіту в Україні може стати неготовність суспільства.
“Перепон фонетичних, звукових немає. Будь-яка мова, заснована на латиниці, додає свої якісь позначки для тих чи інших звуків. Таж сама іспанська, італійська, французька, англійська – вони мають не тотожні алфавіти, тому це не перепона, – вважає Мариненко. – Проблема в тому, чи згодна більша частина нашої громадськості, причому навіть свідомої громадськості, розглядати цю проблему”.
Нагадаємо, у жовтні 2017 року президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав указ про перехід казахської мови з кириличного на латинський алфавіт.
Увага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.
______________________________________________
Слідкуйте за найцікавішими новинами Української газети у Facebook.
