Marianna Soronevych
Сенат Польщі більшістю голосів ухвалив заяву до 70-річчя Волинської трагедії, де називає вбивства польського населення в часи Другої світової “етнічними чистками з елементами геноциду”.
Про це повідомляє польський веб-сайтКлацнути wPolityce.pl з посиланням на інформаційну агенцію ПАП.
На думку польських сенаторів, саме про таке історично-правове тлумачення волинських подій 1943 року “свідчить організований і масовий характер злочинів УПА і жорстокість, яка їх супроводжувала”.
Згідно з Клацнути повідомленням на сайті Сенату, голоси сенаторів розділилися. “За” проголосували 55, ще 20 були проти тексту заяви, а 10 утрималися.
У заяві Сенату згадано статистику, яку українські історики вважають перебільшеною, – 100 тис. убитих мирних мешканців.
Сенатори наголошують також на потребі єднання з Україною і згадують ганебні сторінки історії Польщі, зокрема, політику ІІ Речі Посполитої щодо етнічних меншин і помсту українцям за волинські вбивства в 1943-45 роках.
Суперечки
Ухвалення заяви про Волинську трагедію супроводжувалося в Сенаті Польщі гострими дискусіями.
Сенатори від опозиційної правої партії “Право і справедливість” домагалися проголосити 11 липня, роковини скоординованих, як стверджують польські і західні історики, нападів на польські поселення Волині у 1943 році, Днем пам’яті мучеництва “кресов’ян”, як називають колишніх мешканців східних областей довоєнної Польщі.
Вони також виступали проти засудження злочинів поляків щодо українців, але не набрали достатньої підтримки.
Сенатор від урядової партії “Громадянська платформа” Лукаш Агдарович сказав, що заява відображає “правду про ті часи”.
За його словами, в Польщі досі немає дня пам’яті поляків, замучених німецькими і радянськими окупантами, число яких набагато більше за волинських поляків, убитих українськими націоналістами.
Сенатор додав, що коли йдеться про термін “геноцид”, то досі жоден суд – за винятком польського Інституту національної пам’яті – не окреслив цим визначенням убивства, скоєні загонами УПА.
Польський уряд намагався переконати парламентську опозицію пом’якшити риторику вшанування пам’яті жертв волинської трагедії, щоб не ставити злочини українських націоналістів понад злочинами тоталітарних режимів – нацистського і більшовицького.
