Українські прізвища мають різні варіанти закінчень, які можуть свідчити про походження. Хоча багато хто вважає, що прізвища з закінченням «-ко» (наприклад, Бондаренко, Коваленко) вказують на українські корені, це не завжди так.
Прізвища на «-ко»
За словами Петра Масляка, академіка і доктора географічних наук, прізвища з закінченням «-ко» походять від давнього слова “дитина”. Вони дійсно вказують на українське походження, але їх носіїв не так багато — близько 15% від загальної кількості українських прізвищ. Тож, хоча ці прізвища є типовими для України, не варто вважати їх єдиним критерієм визначення корінного українця.
Прізвища на «-юк» та «-ук»
Ще одна характерна ознака українських прізвищ — це закінчення «-юк» і «-ук», як у Бойчук, Кондратюк, Марчук. Такі прізвища найпоширеніші у Волинській, Рівненській та Житомирській областях, де їх носить близько 30% населення. Вони зустрічаються по всій Україні, але найменше на Сумщині — лише 1,3%.
Прізвища на «-ський», «-цький», «-зький»
Прізвища з такими закінченнями, як Уманська, Черкаська, Ніжинська, є ще однією ознакою українського походження. Вони вказують на географічне місце походження роду. Подібні прізвища поширені не лише в Україні, але й у багатьох слов’янських країнах. Найбільше їх зустрічається в Миколаївській області, а найменше — на Закарпатті.
Таким чином, корінне українське походження можна визначити не лише за закінченням «-ко», але й за іншими ознаками, що залежать від регіону та історичних особливостей прізвищ.
Найважливіші новини для українців в Італії у соцмережах Facebook, Instagram і Телеграм.