Marianna Soronevych
У світі вже не перший місяць обговорюють ідею документального підтвердження вакцинації від коронавірусу. Так звані «ковід-паспорти» повинні спростити відновлення міжнародних подорожей і загалом повернення до нормального життя, кажуть їхні прихильники.
Противники ж вказують на дискримінацію людей за ознакою імунізації та проблему захищеності приватних даних.
Що відомо про «ковід-паспорти», які переваги вони даватимуть своїм власникам і що про них кажуть у світі та в Україні?
Як з’явилась ідея «ковід-паспортів»?
Наразі єдине захворювання, для якого обов’язково мати документ із підтвердженням вакцинації для в’їзду в іншу країну, — це жовта гарячка. Щепитися проти неї треба, якщо плануєте відвідати регіони, де вона поширена (деякі країни Африки та Південної Америки).
Вакцинування ще проти кількох захворювань — на рівні рекомендацій. Це, зокрема, дифтерія, гепатити, поліомієліт, малярія тощо.
Конкретний перелік вакцинацій, які ви повинні зробити для подорожей, оновлюється щороку відповідно до рекомендацій ВООЗ. Із ним можна ознайомитися на сайті Центру громадського здоров’я.
Коронавірусної хвороби там поки немає. Але цілком імовірно, що її можуть додати до переліку протягом найближчого року. Тоді «ковід-паспорти», або «паспорти вакцинації», як підтвердження щеплення від COVID-19 стануть реальністю.
Ідею «ковід-паспорту» можна простежити ще від початку пандемії. Звісно, тоді ще не існувало вакцини, але вже були люди, які перехворіли COVID-19 й мали до нього антитіла.
Принаймні одна країна — Чилі — ще у квітні 2020-го висловила наміри видавати «цифрові картки імунізації». За задумом, вони мали б допомогти визначати тих, хто перехворів COVID-19 і «не становить ризиків для інших».
Але менш як за місяць від ідеї відмовилися через критику, що «картки імунізації» призведуть до дискримінації людей, які не інфікувалися коронавірусом. Та й надійних доказів того, що перехворілі COVID-19 не можуть поширювати інфекцію і захворіти знову, на той час не було. Зараз свідчення так само неоднозначні.
У жовтні 2020-го Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про початок спільної з Естонією розробки міжнародного сертифіката вакцинації під умовною назвою «розумна жовта картка». Щоправда, пізніше естонський уряд уточнив, що картка має стати електронним сертифікатом вакцинації від жовтої гарячки, який би приймали в усьому світі і який би замінив паперові документи. На його впровадження підуть місяці, а тому про вакцинацію від COVID-19 не йдеться. Принаймні поки що.
Читайте також: Італія взялась за розробку власної вакцини від COVID-19
Навіщо потрібні «ковід-паспорти»?
Прихильники ідеї «ковід-паспортів» вказують, що ті могли б допомогти усунути частину коронавірусних обмежень.
Власники таких документів могли б частково не дотримуватися коронавірусних обмежень у межах своєї країни. До того ж вакциновані від COVID-19 змогли б подорожувати за кордон.
Не дивно, що саме туристична галузь і країни, залежні від туризму, є найбільш активними прихильниками «ковід-паспортів». Наприклад, у січні на підтримку таких документів висловилась Всесвітня туристична організація.
«Вакцини [від COVID-19] повинні стати частиною ширшого, більш скоординованого підходу, який охоплюватиме сертифікати й пропуски для безпечного подорожування через кордони», — заявив її гендиректор Зураб Пололікашвілі.
Ще раніше — навіть до того, як вакцини від коронавірусу були затверджені, — про необхідність підтвердження щеплення від COVID-19 говорили авіакомпанії. Вони як ніколи зацікавлені у відновленні подорожей: у 2020-му кількість міжнародних авіарейсів упала на 75% у порівнянні з 2019-м, а внутрішніх — майже вполовину. Наприклад, у листопаді 2020-го очільник австралійського авіаперевізника Qantas Алан Джойс говорив, що авіакомпанії вимагатимуть підтвердження вакцинації від пасажирів.
Читайте також: Країни ЄС вводять COVID-паспорти про вакцинацію
У яких країнах діють або діятимуть «ковід-паспорти»?
Запровадження «ковід-паспортів» активно обговорювалося в ЄС. Головно за них виступала Греція — туристична країна.
Прем’єр країни у січні закликав Єврокомісію розглянути можливість впровадження таких документів. На його думку, «ковід-паспорти» не лише дозволять країнам відкрити кордони раніше, а й заохочуватимуть більше людей вакцинуватися.
У Брюсселі ідею Греції сприйняли прохолодно — передусім тому, що наразі до кінця не зрозуміло, чи не є вакциновані люди носіями вірусу. А також, що робити, якщо людина вакцинувалася препаратом, не затвердженим у ЄС. Навіть у деяких країнах-членах Євросоюзу мають намір почати щеплення такими вакцинами (приміром, в Угорщині — китайським Sinopharm).
Поки що ЄС планує лише видавати сертифікати вакцинації від коронавірусу, які фіксуватимуть сам факт щеплення і не надаватимуть жодних переваг їхнім власникам.
А втім, на національному рівні ідея «ковід-паспортів» уже втілюється в життя. Від кінця січня Ісландія першою з країн Шенгенської зони почала видавати сертифікати вакцинації всім, хто отримав другу дозу вакцини, а також визнаватиме аналогічні документи з інших країн Європи.
Ідею документа, що посвідчує вакцинацію, підтримують, зокрема, Іспанія, Кіпр, Швеція і Данія; в низці інших членів ЄС (Чехія, Польща, Португалія тощо) питання принаймні обговорюється.
В Ізраїлі — лідері за темпами вакцинації від коронавірусу — уряд видає «зелені паспорти» тим, хто отримав дві дози вакцини. На початку лютого Греція та Ізраїль підписали угоду, згідно з якою щеплені від COVID-19 зможуть подорожувати між країнами без обмежень.
А якими є аргументи проти «ковід-паспортів»?
Перший ми згадували на початку — це можлива дискримінація людей, які не вакцинуються, виходячи з власних переконань або просто через неможливість отримати вакцину. В останньому випадку йдеться передусім про вразливі групи населення або й цілі країни.
«Запровадження навіть добровільного паспорта імунізації, який підтверджує щеплення [від коронавірусу], може призвести до того, що багато людей не зможуть отримати нагальні послуги, роботу чи житло», — вважає британська правозахисна група Liberty.
Виконавча директорка проєкту ID2020 Дакота Ґрюнер звертає увагу й на те, що понад мільярд людей у всьому світі наразі не можуть підтвердити свою особу, бо не мають необхідних документів.
Вона зауважує також, що більшість пропозицій «ковід-паспортів» передбачають отримання електронного документа (для полегшення його визнання за кордоном), а отже — порушують проблему збереження особистих даних. Про неї правозахисники говорили ще тоді, коли уряди країн розробляли мобільні додатки для відстеження контактів хворих COVID-19. У стислі терміни забезпечити необхідний рівень захисту особистих даних навряд чи можливо, вважають опитані The New York Times експерти.
Один із прикладів того, до яких ситуацій може призвести квапливе впровадження «ковід-паспортів», є Китай. Там із середини 2020 року діє система «кодів здоров’я»: у кожної людини є мобільний додаток, за яким мобільні оператори відстежують її місцеперебування й подорожі, і залежно від нього визначають рівень ризику — «зелений», «жовтий» або «червоний».
Якщо житель Китаю загубив смартфон, не має його або його в нього вкрали, він опиняється фактично відрізаним від зовнішнього світу. У ЗМІ повідомляли про випадки, коли чоловік похилого віку був змушений пройти пішки сотні кілометрів, бо не мав чим показати «код здоров’я», щоб його пустили в транспорт. Або коли в хлопця вкрали телефон і документи, й він не мав чим заплатити, щоб просто повернутися додому.
А втім, у листопаді 2020 року лідер Китаю на саміті «Великої двадцятки» запропонував зробити систему «кодів здоров’я» глобальною, заявивши, що це допоможе «спростити рух людей і товарів».
Наразі позиція ВООЗ щодо «ковід-паспортів» така: нині це не на часі, бо про наслідки вакцинації від коронавірусу для поширення хвороби ми знаємо небагато. Крім того, запровадження таких документів може поглибити нерівність у розподілі вакцин, на яку Організація неодноразово скаржилася. І ще: ВООЗ радить урядам не послаблювати обмеження для людей, які вже щепилися від COVID-19.
Однак це не означає, що позиція ВООЗ із часом не зміниться: приміром, коли дослідження доведуть, що вакцини стримують поширення коронавірусу або коли препарати будуть доступні всім країнам. Але навряд чи незабаром це станеться.
Ми хотіли б залишатися із вами у контакті. Запрошуємо приєднатися до групи у Facebook Українська газета – видання для українців в Італії
