Marianna Soronevych
Кожен працівник, – і той, що працює легально, і нелегал, з дозволом на проживання і без нього, – має право на безпечне робоче місце, а також на захист свого здоров’я.
Роботодавець мусить гарантувати не лише передбачені законом для кожного типу робіт, а й загальні, зумовлені буденною обережністю заходи безпеки, а також усі інші чинники, базовані на власному досвіді і вимогах техніки безпеки з тим, щоб робітник міг працювати в умовах абсолютної безпеки. Вжиті обов’язкові заходи повинні запобігати загальним ризикам на місці праці, знайти своє відображення у службових обов’язках окремого працівника, враховувати професійність робітника та стан його здоров’я.
У питаннях гігієни і безпеки на робочому місці роботодавець має послуговуватися спеціальним нормативом, який передбачає заходи для запобігання травматизму на роботі.
У разі нещасного випадку, якщо травма чи смерть працівника трапилася унаслідок необережності або недбалого ставлення роботодавця, працівник має право на відшкодування біологічної шкоди, крім відшкодування витрат на лікування.
Якщо нещасний випадок або смерть працівника були спричинені порушеннями нормативу із запобігання нещасних випадків (DPR 27/4/55 n.547), то роботодавець у кримінальному порядку мусить компенсувати завдані втрати.
У випадку смерті працівника, право на отримання відшкодування біологічної шкоди, завданої працівникові (травма або
смерть), передається спадкоємцям, за умови, якщо потерпілий прожив після нещастя значний період зі здоров’ям, яке не обмежувало нормальне життя. У разі нещасного випадку із смертельними наслідками, право на отримання виплат за біологічну шкоду надається лише тоді, коли травма від втрати родича не обмежилася душевними стражданнями, а стала причиною психофізичних збитків.
Біологічна шкода
Біологічні збитки визначають як шкоду здоров’ю, коли вони входять у перелік страхових випадків INAL. Лише 2000 року запроваджено норму, яка стосується виключно нещасних випадків та професійних хвороб. Біологічні збитки характеризуються психофізичною шкодою для здоров’я, наприклад, інвалідністю, неповноцінністю, психічними розладами, сексуальною імпотенцією, нервовими недугами, безсонням та будь-якими іншими тілесними або розумовими збитками, завданими особі, без урахування економічних наслідків.
Щоб визначити ступінь біологічної шкоди, застосовують спеціальні таблиці, а для з’ясування моральних збитків (страждання родичів) проводять оцінку окремих випадків.
Роботодавець повинен продемонструвати докази того, що ним було вжито усіх належних заходів для захисту фізичного і психологічного здоров’я працівника.
Моральні збитки
Якщо підтверджено відповідальність роботодавця за нещасний випадок, то може бути визнаним право працівника отримати відшкодування моральних збитків, які з’ясовує суд, виходячи з ступеню страждань, завданих особі, ступеня правопорушення, інших конкретних елементів даного випадку.
Виплати INAL у випадку смерті
У випадку, якщо нещасний випадок на роботі або професійна хвороба стала причиною смерті, родичі працівника мають
право на виплати, нараховані на підставі річного доходу працівника (за період, що передував нещасному випадку), з врахуванням мінімальної квоти. Вона передбачає мінімальні і максимальні ліміти, без огляду на доходи працівника, – 50% для дружини та 20% кожній дитині.
Загальна сума виплат у жодному випадку не може перевищувати 100% річного прибутку. Якщо загиблий не має дружини та дітей, 20% отримують натуральні чи названі батьки, 20% – кожен з неповнолітніх сестер та братів.
Адвокат Маша Сальваторе,
переклад Маріанни Сороневич
Увага! Повне чи часткове використання матеріалів нашого сайту дозволено лише за письмової згоди редакції.
______________________________________________
Слідкуйте за найцікавішими новинами Української газети у Facebook.
