Ті, хто володіє чинним дозволом на проживання, можуть безперешкодно перетинати кордони у будь-яку пору року, а ті, хто очікує з квестури першої видачі чи поновлення пермессо, мають певні обмеження
Як це буває щороку з наближенням зимових свят, багато хто планує зимову відпустку за межами Італії. Адже Різдво ніде не відчувається так, як в Україні.
Ті, хто володіє чинним дозволом на проживання,можуть безперешкодно перетинати кордони у будь-яку пору року, а ті, хто очікує з квестури першої видачі чи поновлення пермессо, мають певні обмеження.
Розглянемо детальніше такі випадки:
Очікування поновлення дозволу на проживання
Іноземні громадяни, які володіють поштовою квитанцією про здачу пермессо на продовження, мають право:
• перетинати кордони (наземні, морські та повітряні) Шенгенської зони на шляху до країни походження;
• перебувати на території країн Шенгенської зони у період, не довший за три місяці.
Ці правила затверджені циркуляром Міністерства внутрішніх справ 28 липня 2008 року та Єврокомісією. У ньому визначено, що до 31 січня 2009 року квитанція, видана Італійською поштою, вважається еквівалентом дійсному дозволу на проживання для проїзду країнами Шенгенської зони (Австрією, Бельгією, Естонією, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Грецією, Італією, Литвою, Латвією, Люксембургом, Мальтою, Голландією, Польщею, Португалією, Чеською республікою, Словаччиною, Словенією, Іспанією, Швецією, Угорщиною, та Ісландією, Норвегією, які не належать до ЄС).
Ті, хто очікує поновлення дозволу на проживання, можуть подорожувати цими країнами та повертатися на батьківщину за наявності таких документів:
• квитанції Італійської пошти, що підтверджує здачу пермессо на продовження;
• чинного паспорта або документа, який його заміняє;
• дозволу на проживання, термін якого завершився.
Очікування першої видачі дозволу на проживання
Правило спрощеного перетину кордонів не поширюється на тих, хто, маючи квитанцію Італійської пошти, очікує першої видачі дозволу на проживання для підлеглої чи автономної роботи або об’єднання сім’ї. Для них існують суворіші правила. Такі можуть поїхати у країну походження та повернутися в Італію за таких умов:
• виїзд і в’їзд в Італію повинен здійснюватися з однієї і тієї ж митниці;
• подорож не повинна передбачати транзиту через інші країни Шенгенської зони;
• на кордоні потрібно пред’явити чинний паспорт або документ, який його заміняє, з візою, яка специфікує мотив перебування в Італії (підлегла чи автономна робота, об’єднання сім’ї) та квитанцію, видану поштовим відділенням. Ці документи будуть проштамповані прикордонною поліцією при в’їзді та виїзді із країни.
Увага!
Спрощення транзиту Шенгенською зоною передбачене до 31 січня 2009 року. Після цього іноземні громадяни, які не володіють чинним дозволом на проживання і бажають залишити територію Італії, підпорядковуватимуться загальним правилам, встановленим Міністерством внутрішніх справ 5 серпня 2006 року та 20 лютого 2007 року, які зараз поширюються на іноземців, що очікують на перше отримання дозволу на проживання для роботи чи об’єднання сім’ї.
Неповнолітні діти
Іноземні громадяни, які володіють квитанцією про здачу пермессо на продовження чи поновлення особистих даних, для вписання дітей, молодших за 14 років, повинні звернутися до квестури для отримання тимчасового паперового дозволу на проживання з обмеженим терміном дії, який залежатиме від потреб громадян.
Таке пермессо дозволить дітям подорожувати разом із батьками. Неповнолітні віком 14 – 18 років можуть повернутися на батьківщину з паспортом чи документом, який його заміняє, та квитанцією, що засвідчує здачу пермессо на продовження. (Після виповнення 14 років неповнолітні більше не можуть користуватися дозволом на проживання, спільним із батьками, а повинні отримати особистий).
В усіх інших випадках
У випадках, не згаданих вище (наприклад, очікування першого отримання дозволу на проживання для навчання), для того, щоб подорожувати чи повернутися на батьківщину, потрібно отримати тимчасовий паперовий дозвіл на проживання у квестурі, мотивуючи та документуючи необхідність подорожі.
Адвокат Розанна КАДЖАНО,
переклад Маріанни Сороневич