Marianna Soronevych
Зростання рівня споживання, зареєстроване останнім часом, різноманітність комерційних зв’язків, виникнення форм продажу, за яких покупець і продавець не мають фізичного контакту (наприклад, телепродажі, купівля за каталогом, чи замовлення товарів в Інтернеті) створили критичну ситуацію з правами споживачів, незалежно від того, італійці вони чи іноземці. Тому слід посилити захист споживачів та їхніх прав
ІІ параграф кодексу споживачів вперше запровадив єдину дисципліну із захисту прав споживачів в усіх процесах купівлі-продажу та укладення персональних і колективних контрактів. Крім того, певні параграфи Цивільного кодексу тепер передбачають вагомі зміни у деяких аспектах продажу та гарантії якості продукту.
Передусім, потрібно з’ясувати суть деяких понять, які ми вживатимемо далі. «Споживач» – це особа, яка купує товар чи послугу для особистого вжитку. Інший термін – «продавець» – це фізична, юридична чи приватна особа, яка укладає контракти купівлі-продажу рухомого майна. «Рухоме майно» – це все майно, яке не можна класифікувати як рухоме, тобто майно, що «природно чи штучно не є неподільне з земною поверхнею».
Нагадаємо, що поняття «споживач» вживають у загальному значенні, тобто у сенсі особи, на яку спрямована комерційна інформація визначеного продукту чи послуги. Ця інформація повинна подаватися у зрозумілій для споживача формі, він має розуміти зміст контракту і наслідки його підписання. Крім того, ця інформація мусить подаватися італійською мовою.
Якщо реклама чи відомості про продукт є неправильними і вводять споживача в оману через недостатню інформацію про ціну, метод виготовлення, якість продукту чи послуги, споживач має право звернутись до відповідних органів, які захистять його права, вдаючись до адміністративних санкцій. Споживач також вправі отримати від продавця відшкодування у розмірі від 1 000 до 100 000 євро.
Щодо змісту контракту купівліпродажу, то споживач повинен, насамперед, переконатися, що у ньому присутні так звані лімітуючі умови. Вони повинні бути зеквіліброваними стосовно продавця і покупця, такими, які не надають продавцю надмірних, несправедливих прав.
Важливо звернути увагу на умови контракту, укладеного в Італії чи іншій країні Євроспілки, що передбачають узгодження із законами країни походження іноземця. Головним правом споживача є право на отримання якісного продукту, а продавець зобов’язаний надати його згідно з контрактом продажу. Якісний продукт повинен бути:
• придатним до застосування, яке мають продукти цього типу;
• відповідати опису, зробленому продавцем і мати якості продукту, які продавець подав покупцеві як зразок;
• мати якості цього типу продуктів;
• мати особливі якості, яких вимагав споживач.
Якщо в момент передачі продукту він має будь-який дефект, то продавець відповідає за це перед споживачем. Тобто, якщо продукт не відповідає стандарту, то споживач вправі протягом двох місяців віддати, коли він це з’ясував (у будь-якому разі, не більше від двадцяти семи місяців від дня купівлі) вимагати безкоштовного ремонту, заміни чи зменшення ціни продукту, що відповідає дефекту, повернення його продавцю або анулювання контракту.
Можуть бути додаткові гарантії договору між обома сторонами, у яких передбачено можливі непорозуміння. В них продавець зобов’язується відшкодувати споживачу затрачені ним кошти, замінити чи відремонтувати продукт, якщо він не відповідає встановленим стандартам чи якостям, задекларованим у рекламі.
У будь-якому випадку споживач має можливість передумати і скасувати контракт без видатків, у встановлені терміни. Ці терміни залежать від типу контракту. Наприклад, не передбачено відмов від бронювання авіа-, залізничних квитків, туристичних пакетів та контрактів, об’єктом яких є продукти і напої.
У випадку можливих непорозумінь слід звернутися у Асоціацію захисту прав споживачів з усіма документами, що мають стосунок до справи, щоб вивчити окремо взятий випадок. Такі асоціації є основним завданням є захист і підтвердження прав споживачів. Їх діяльність спрямована, передусім, на окремих осіб, яким надається безпосередня допомога, і вони є у майже усіх центрах провінцій.
Поза правами окремого споживача, законом передбачено захист прав споживачів у загальному значенні цього слова. Цими справами займається Асоціація споживачів, зареєстрованих у Ministero delle Attività Produttive, які є посередниками між споживачами і судовою владою або Торговою палатою.
В усіх випадках невиконання, анулювання, оскарження контракту, потрібно звертатися до Асоціації захисту прав споживачів. Після того справа передається у найближчу Торгову палату за місцем прописки позивача, яка урегульовує справу. Органи, до яких може апелювати громадянин у випадку, якщо він бажає захистити свої права чи заявити про порушення закону споживацьких прав:
1. Громадський захисник Центри громадських захисників є у багатьох містах кожного регіону Італії. Вони мають на меті зміцнити і комплектувати систему захисту прав і гарантій споживачів. Надають послуги безкоштовно.
2. Мировий суддя Суддя миру представляє собою перший рівень судового відомства, куди можна звернутись безкоштовно, без адвоката у випадках, коли суперечливе питання стосується товару чи послуги не дорожчих за 1000 євро.
3. Органи влади з контролю за конкуренцією та ринком. Ці органи влади захищають підприємницьку та комерційну діяльність і, відповідно, права споживачів від шахрайства та угод, які порушують правила конкуренції для несправедливого завищення цін. Справа з урегулювання проблеми розпочинається після отримання заяви від окремого споживача чи Асоціації захисту прав споживачів.
4. Гарант прайвазі Органи, до яких може звернутися споживач для захисту своїх особистих питань та особистого життя у випадку, якщо продавець використав їх з комерційною, рекламною чи промоційною метою. Сюди потрібно подати відповідну заяву, скаргу чи прохання.
Мікеле Гріфі,
переклад Маріанни Сороневич
