Навчання в італійських школах учнів іноземного походження

  Неповнолітні іноземці, що постійно проживають на італійській території, незалежно від того, чи вони та їх батьки володіють дозволом на проживання в країні, мають право на освіту і навчання в загальнообов’язковій школі усіх рівнів (так само вони мають незаперечне право на охорону здоров’я) на однакових умовах з італійськими громадянами.

Право на освіту гарантовано параграфом 34 Конституції, де наголошено, що воно базується на принципі загальнодоступності навчання та освіти. Крім того, це право підтверджують ряд міжнародних конвенцій, зокрема Нью-йоркська Конвенція з прав дитини, Європейська конвенція з прав людини, а також італійський закон про імміграцію (Законодавчий декрет №. 286/98) та Указ Президента № 394/99.

Для зарахування у школу слід подати документ, перекладений італійською мовою, який засвідчує родинні стосунки між дитиною та її батьками (наприклад, свідоцтво про склад сім’ї, свідоцтво про народження або реєстрацію дитини в паспорті батьків). За відсутності таких паперів дитину все одно можуть зарахувати з умовою документації родинних стосунків протягом 6 місяців. У зворотньому випадку адміністрація може повідомити про це у судові органи в справах неповнолітніх.

Навчання у школі – це не тільки право дитини, але й обов’язок її батьків. Зобов’язання забезпечити освіту дітей виділено в параграфі 38 законодавчого декрету № 286/98. Він передбачає, що діти-іноземці, які постійно проживають у країні, зобов’язані навчатися та брати участь у шкільному житті.

Ті, хто прибув Італію після набуття чинності угоди по інтеграцію, зобов’язані дати можливість своїм неповнолітнім дітям, що проживають в країні, отримати повноцінну обов’язкову освіту. У разі невиконання цієї умови батьків позбавляють балів під час оцінки їх інтеграції в суспільство, що може призвести до розірвання угоди і, як наслідок, витурення іноземців з країни.

Циркуляр № 2 Міністерство освіти, університетів і досліджень від 8 січня 2010 року, встановив, що максимальний відсоток учнів-іноземців у кожному класі не повинен перебільшувати 30. Даний циркуляр бере за основу параграф 45 Указу Президента Республіки № 394/99, який передбачає цей же ліміт, та вказує, що він може бути збільшений на прохання Генерального директора регіональної шкільної адміністрації, коли учні-іноземці мають достатній рівень володіння італійською мовою. І навпаки – ліміт може бути зменшено в тому випадку, якщо іноземні учні не володіють італійською мовою на рівні, необхідному для опанування навчальних предметів.

Школярів-іноземців направляють у клас, який відповідає їхньому віку. Проте дитина може бути переведена інший клас, в залежності від рівня знань та навичок, набутих у країні її походження. Це передбачено циркуляром № 2/2010 Міністерства освіти та параграфом № 45 Указу Президента 394/99.

Посередники між культурами

У школах працюють посередники між культурами, які виступають в якості моста між студентом та італійською школою. Увага! Посередники не замінюють вчителя італійської мови, а лише сприяють покращенню навчання. Важливим у їх роботі є знання рідної мови і культури учня для забезпечення інтеграції дитини в суспільне життя школи. Також вони сприяють діалогу і взаєморозумінню між батьками та шкільним персоналом.

www.italianipiu.it,

переклад Маріанни Сороневич