Легалізація домашніх працівників. Усе, що варто знати

Можна легалізувати домашніх працівників та доглядальниць, які станом на 30 червня 2009 року працювали в сім’ї щонайменше три місяці. Це означає, що трудові стосунки мали б початися 1квітня 2009 року
“Декларація про діяльність у галузі асистенції та підтримки сім’ї” (“Dichiarazione di attività di assistenza e di sostegno alle famiglie”) – так називається постанова, яка уможливлює легалізацію домашніх працівників та доглядальниць. Документ входить до “Антикризового пакету” від 3 серпня 2009 №102. Він стосується  тих, хто нелегально працює в італійських сім’ях.
Увага! Легалізація торкається як італійських, та громадян ЄС, що працюють нелегально, так і вихідців із інших країн, які не мають дозволу на проживання або мають дозвіл, який, однак не дозволяє трудової діяльності: дозвіл для політичного притулку, лікування, юридичних чи релігійних мотивів, навчання та ін.
Роботодавці, які мають право подавати декларацію, можуть бути італійцями, громадянами країн ЄС та країн, що не входять до нього. В останньому випадку вони повинні володіти картою на проживання або дозволом на проживання ЄС, для тих, хто довго перебуває в країні (квитанція про здачу документів на отримання вказаних пермессо такого права не дає).
Можна легалізувати домашніх працівниць та доглядальниць, які станом на 30 червня 2009 року працювали в сім’ї щонайменше три місяці. Це означає, що трудові стосунки мали б початися 1 квітня 2009 року.
Декларація коштуватиме 500 євро за кожного працівника, її треба подати із 1 до 30 вересня 2009 року. Перед поданням документів роботодавець повинен сплатити за послуги, скориставшись спеціально призначеним бланком, запровадженим податковою поліцією.
Немає жодних лімітів на кількість легалізованих, дозвіл на проживання для роботи видаватимуть усім за умови виконання ними вимог, передбачених законом.
Як подати запит?
Для легалізації громадян Італії, чи країн ЄС, які працюють нелегально, слід подавати бланки безпосередньо в Inps.
Для легалізації громадян країн з-поза ЄС запити слід надсилати електронною поштою через комп’ютер до Відділу імміграції. Бланки для таких запитів можна взяти із Інтернету.
Кожна сім’я зможе легалізувати максимально одну домашню працівницю та двох доглядальниць, громадян країн з-поза ЄС.
Для легального прийому на роботу однієї домогосподарки роботодавець повинен мати річний прибуток, не менший за 20 000 євро (що підтверджується декларацією про прибутки за 2008 рік), якщо він є єдиним годувальником сім’ї, або 25 тисяч євро, якщо прибуток в родину приносять й інші члени.
Немає обмежень прибутків для легалізації доглядаль-ниць. Проте в цьому випадку слід подати сертифікат медичного закладу чи сімейного лікаря, який підтвердить неповносправність особи, яка потребує догляду. Також медик визначає потребу двох доглядальниць.
Запит на легалізацію доглядальниць може подати особа, яка користується її послугами, чи інший член сім’ї. Таким чином діти можуть легалізувати доглядальниць для батьків за умови підтвердження медичним сертифікатом неповносправності перестарілих.
Ті, хто подавав запит на приїзд іноземного працівника за декретом флуссі у 2007 та 2008 роках, і подаватимуть запит на легалізацію, втратять право на запрошення іншого іноземця. Їхні попередні запити архівуватимуть автоматично, тому нема потреби додатково звертатися до відділу імміграції.
До завершення розгляду заяви на легалізацію працівник не може бути депортованим. Заборонено й порушення кримінальної справи чи застосування адміністративного покарання за нелегальну імміграцію чи недотримання трудового законодавства проти робітника та його роботодавця. Ці правила затверджуються у випадку, якщо запит на легалізацію отримає позитивне рішення.
Після отримання запиту на легалізацію відділ імміграції запросить роботодавця для підписання трудового контракту. Відтак працівник зможе подати заявку для отримання дозволу на проживання (за власний кошт). Зараз дозвіл коштує 70 євро, проте після запровадження нового закону про безпеку в країні, ця сума зросте.
Легалізованими можуть бути й депортовані в минулому через відсутність або завершення чинності дозволу на проживання. Проте легалізація не стосується депортованих через порушення закону, правопорядку, тероризм, чи тих, кого вважають особою, “небажаною” в країні.
Подання фальшивих декларацій (наприклад, про неіснуючі трудові стосунки, або про ті, що почалися після 1 травня 2009 року) чи фальшивої документації каратиметься ув’язненням на термін до шести років.
Маша САЛЬВАТОРЕ,
переклад М. Сороневич
www.agenziaentrate.it