Marianna Soronevych
Скільки років слід проживати в Італії щоб мати право на подачу запиту про отримання італійського громадянства? Цей період відраховується з часу перетину кордону, чи від дати отримання дозволу на проживання?
Закон, n. 91 від 5 лютого 1992 визначає, що «неіталійці» можуть отримати громадянство шляхом одруження із громадянином Італії та «натуралізації» тобто після тривалого проживання в країні.
Необхідна тривалість періоду сталого проживання в Італії різниться в залежності від країни походження іноземця:
– для громадян країн з-поза ЄС – щонайменше 10 років;
– для громадян країн ЄС – щонайменше 4 роки;
– громадяни що отримали політичний притулок та осіб без громадянства – щонайменше 5 років;
– для повнолітніх, усиновлених італійськими громадянами – щонайменше 5 років від усиновлення.
Якщо один із батьків, чи родич до другого коліна, мають італійське походження, іноземці отримують громадянство після 18-ти років, якщо вони проживали в Італії щонайменше два роки. У цьому випадку бажання стати італійцем слід задекларувати до виповнення 19 років.
Іноземець, народжений в Італії, набуває громадянства, якщо безперервно проживав у країні до повноліття (18 років). У цьому випадку заяву на громадянство також слід подати до 19 років.
Зараховується той термін проживання на території, коли «іноземець дотримувався нормативів в’їзду та проживання в країні а також був безперервно зареєстрований у анаграфічному центрі».
Тобто, для того щоб мати право на подачу запиту про набуття італійського громадянства недостатньо мати дозвіл на проживання, протягом усього терміну, визначеного законом, іноземець повинен бути зареєстрований у анаграфічному центрі (мати італійську резиденцію).
Для того, щоб дізнатися тривалість вашої резиденції можна витребувати у комуні історичний сертифікат резиденції (il certificato storico di residenza).
Адвокат Маша Сальваторе,
переклад Маріанни Сороневич
