Marianna Soronevych
Так звана «справа Суареса» поставила реформу надання італійського громадянства у центр уваги суспільства.
Сумно зазначати, що набуття італійського громадянства є надзвичайно складним, особливо якщо ви не є багатим спортсменом, або серед ваших предків не було італійців.
Навіть діти, які народилися в Італії від батьків-іноземців, незважаючи на те, що живуть тут роками, працюють, платять податки (як усі італійці), для подачі документів повинні чекати, поки їм виповниться 18 років.
Але це не гарантує їм отримання громадянства.
Діти без громадянства своєї Батьківщини
Багатьох людей, які народились і виросли в Італії, ніколи не були за її межами, не є громадянами своєї рідної країни.
У мене є друг, який народився у Римі, від батьків, що походять із Кабо-Верде, який вчасно не подав заяву на отримання громадянства, а коли зробив це – йому відмовили.
І це ще не все.
Згідно закону, він став …нелегальним іммігрантом. Як його можна назвати «іммігрантом», якщо він народився в Італії? Звідки він «іммігрував»?
Все ж, йому видали постанову із зобов’язанням покинути країну протягом 20 днів.
Італія – мати, яка не визнає своїх дітей
Коли слухаєш подібні історії життя молоді, яка насправді є італійцями, розумієш що держава відмовляється визнавати їх своїми громадянами.
Молоді люди, які від народження не покидали Італії, повинні скласти іспит на знання мови. Вони питають чому держава ставиться до них так несправедливо.
Я хотів би поставити питання італійській держави: чим діти, які народилися, виросли і хто живуть тут роками, відрізняються від італійців?
З моменту коли розгорнувся скандал із Суаресом я спостерігав за гнівом і розчаруванням дітей Італії, які не мають громадянства своєї рідної країни. Відмовляти ньому цим дітям та молоді є грубою несправедливістю.
Понад 20 років політики та уряди не насмілювалися реформувати громадянство, змінивши закон так, що він став гідним цивілізованої та багатокультурної країни.
Досить риторики! Досить лицемірства! Настав час провести цю реформу!
Це не може продовжуватися. Вважаю, що позбавляючи громадянства цих дітей та молоді, Італія поводиться як мати, яка не визнає своїх дітей.
Настав час реформи громадянства
Скандал із Суаресом розгорнувся у слушний момент, коли уряд збирається змінити «Укази про безпеку», запроваджений Сальвіні.
Один із них продовжив термін процедур надання громадянства на основі місця проживання,через одруження з 24 місяців до 48 місяців. Водночас, він збільшив вартість подачі заяви із 200 до 250 євро
Підвищувати вартість послуги в той час як її якості знижується? Для уряду Сальвіні це було нормально.
Читайте також: STEPHEN OGONGO: “ABBASSARE DA 4 ANNI A 1 MESE I TEMPI PER ESAMINARE LE DOMANDE DI CITTADINANZA”
Завдяки справі Суареса ми отримали підтвердження, що процедура надання громадянства може бути завершена протягом 2 тижнів.
Тому, ми просимо уряд зменшити термін тривалості надання громадянства з 48 місяців до 1 місяця.
Розглядати заяви протягом 4 років здається стратегією стримування, що обмежує кількість людей, які набувають громадянство.
Те, що для перевірки документів людини, яка живе в Італії щонайменше 10 років, яка має дозвіл на проживання, посвідчення особи, податковий код, потрібно, щонайменше, 4 роки здається непереконливим. Адже держава вже має всі дані про нього.
Я сподіваюся, що із реформуванням Указів про безпеку, бюрократичний процес набуття італійського громадянства, повернеться до розумних термінів.
Стівен Огонго, координатор руху «Дорога Італія»
