Ліга страхових організацій (ЛСОУ) звернулася до глави представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануєлу Пінту Тейшейрі з проханням роз’яснити можливість пред’явлення окремими посольствами країн – учасниць Шенгенської угоди додаткових умов до полісів страхування що виїжджають за кордон. Річ у тім, що 5 квітня набрав чинності новий Візовий кодекс ЄС, згідно з яким страховик зобов’язаний покривати будь-які витрати, що виникли у зв’язку з поверненням клієнта на батьківщину з медичних причин.
Крім того, українська страхова компанія повинна організувати невідкладну медичну допомогу або госпіталізацію у зв’язку із смертю застрахованого на території країн – членів ЄС. Ця норма дозволяє вирішити ситуацію, що виникла кілька місяців тому в посольстві Чехії в Україні, коли було пред’явлено вимогу, що виїжджаючий за кордон на роботу громадянин України має бути застрахований в чеській страховій компанії. Тепер, сподіваються страховики, посольство скасує цю вимогу.
Незважаючи на умови Візового кодексу, деякі посольства вирішили встановити додаткові вимоги до полісів страхування. “В першу чергу, це стосується впровадження додаткового періоду дії 15 днів до терміну запрошуваної візи. Таким чином, страховий поліс має бути оформлений з передбаченими додатковими 15 днями. У зв’язку з цим у нас виникло питання – чи потрібно для цього страховикові передбачати додаткове покриття, формувати резерви, і чи збільшить це вартість полісу для клієнта”, – заявила Наталія Гудима, президент Ліги страхових організацій. За інформацією “ЕІ”, подібні вимоги до полісів пред’являють посольства Угорщини і Словаччини.
Поява подібних умов тем більше дивно, адже Ліга страхових організацій запропонувала низку вимог до полісів страхування для акредитації компаній, що страхують виїжджаючих в країни Шенгенської угоди, і ці вимоги були прийняті посольством, яке здійснює акредитацію страховиків. “Зараз ці вимоги прийняло посольство Польщі, через яку до Європи в’їжджає 60% туристів, а також посольства Чехії, Іспанії і Німеччини”, – додала Гудима. Озвучені вимоги стосуються розміру страхового покриття в EUR30 тис., яке поширюється на лікування, евакуацію або репатріацію, франшизи не більше EUR100, можливість повернення частини страхових премій в разі відмови посольства у видачі візи.
Страховики відзначають, що більшість добросовісних компаній і без того передбачають покриття збитків після закінчення дії договору, але лише за умови, що сам страховий випадок стався до його закінчення. “Якщо турист захворів за один день до закінчення договору страхування, страхова подія заявлена і він змушений залишитися в країні за медичними показаннями, страхове покриття продовжує діяти до моменту, коли лікар вирішить транспортування на батьківщину. Нововведення захистить інтереси тих окремих туристів, які через об’єктивні обставини перебувають на території країни поїздки довше, ніж передбачалося. Ситуація в аеропортах Європи сьогодні – найнаочніший приклад. Думаю, серед тих людей, хто чекає зараз свого вильоту, будуть такі, хто виявить, що його страховка закінчилася”, – пояснила Зоя Сазонова, директор департаменту особистих видів страхування СК “Альянс Україна”.
А ось російські страховики, чиї дочки працюють в Україні – зокрема, “Інго Україна”, “Провiдна” і “Гута Страхування” – давно передбачили в своїх полісах спеціальну обмовку про оплату і надання медичних послуг протягом чотирьох тижнів після закінчення дії страхового договору.
“Якщо людина знаходиться в лікарні і за медичними показаннями не може покинути країну, то страховик зобов’язаний оплачувати його лікування до моменту, коли стане можливим його транспортування на батьківщину. Але при цьому він не несе відповідальності за настання нових страхових подій в цей період”, – пояснила Вікторія Мойсеюк, начальник департаменту методології СК “Гута Україна”.
В приватних бесідах страховики пояснюють, що реальна причина появи в посольств вимоги про подовження терміну дії полісів в тому, що деякі страховики демпінгують при укладенні договорів страхування, що не дозволяє їм сформувати достатні резерви і розплачуватися по своїх зобов’язаннях. Згодом вони вдаються до формальної відмови клієнтові, мовляв, термін полісу закінчився, оплачувати ваше лікування ми більше не будемо.
Вирішення подібного конфлікту Гудима бачить лише в укладенні угоди між страховиками, в якій вони обговорять можливі розміри комісійних і страхових тарифів. “Деякі компанії навіть прийняли подібну джентльменську угоду, але поки її не дотримуються”, – нарікає вона.
За матеріалами Экономические Известия