Marianna Soronevych
В Італії побачила світ збірка законів, що регулюють робочі стосунки між роботодавцем та домашнім працівником, українською мовою
Переважна більшість українців, що працюють в Італії, зайняті у приватному секторі. Число домашніх працівників сягає 80 % від загальної кількості наших краян. Маються на увазі доглядальники, домогосподарки, садівники, покоївки, няні тощо. Іноземцям нелегко освоїтися у світі італійських законів, стежити за бюрократичними шляхами їх реалізації. Більшість не мають чіткого усвідомлення власних прав у стосунках із роботодавцем та державою Італія. Рівно ж не усі роботодавці достеменно знають вимоги, дозволені законом у стосунках з домашніми працівниками, та свої обов’язки перед ними. Незважаючи на існування в Італії так званого Національного контракту щодо домашніх робітників, яким окреслено усі аспекти робочих стосунків, не усі знають про нього. Острах потрапити на вулицю, втративши роботу, змушує українців постійно поступатися, крок за кроком втрачаючи свої права. Це і рівень заробітної плати, недотримання кількості робочих годин протягом дня, зменшення вільного часу протягом тижня. Дехто із працівників роками не має відпустки. Іншим відмовляють в її оплаті чи виплатах соціального забезпечення. Є, зрештою, порушення в усіх сферах взаємодії сторін. Перший крок до захисту прав іммігрантів – знання законів. Адже навіть нелегальні працівники мають важелі впливу на несправедливість у їх відношенні, хоча і невеликі.
Італійські профспілкові організації, які боронять права працівників, допомагають у інформуванні та правовому захисті їхніх інтересів. Але часто на перешкоді постає мовний бар’єр. Зазвичай, у чужій країні свій більше довіряє своєму. Українцю легше піти для залагодження проблем до організації, у якій прийом веде його співвітчизник. Та українська профспілкова інфраструктура ще не настільки розвинена, щоб забезпечити здорову конкуренцію.
Досі інформацією про права працівників володіли, зрештою, так триває і зараз, італо-українські асоціації. Ясна річ, для збільшення власних прибутків, зокрема, відомі випадки необґрунтованої оплати за бланки для оформлення різного роду документів, які можна вільно взяти з Інтернету, чи завищення цін на послуги по їх заповненні
Однак, кількість джерел інформації збільшилася, з них можна почерпнути знання, та все ж на перешкоді стоїть мовний бар’єр. Навіть людям, які володіють розмовною мовою, не завжди зрозумілі юридичні терміни та офіційно-діловий стиль.
З цього погляду „Довідник для домашніх працівників – путівник для тих, хто працює, і тих, хто приймає на роботу”, виданий мерією міста Рим у співпраці із видавничим домом „Іноземці в Італії”, набуває важливого значення. Книга з’явилася п’ятьма мовами, серед них і українською у перекладі Маріанни Сороневич. У довіднику подані практичні відповіді на запитання, із врахуванням запитів роботодавців і працівників для налагодження легальних робочих стосунків. Довідник має полегшити відносини між сторонами і зробити їх комфортними. Він пояснює складні питання просто і доступно, її можна безкоштовно придбати у відділах мерії Рима, що проводять прийом іммігрантів, а також за символічну оплату в окремих асоціаціях. Частинами довідник публікує „Українська газета в Італії”, видання, одним із завдань якого є сприяння правовій освіченості читачів, а, отже, допомога українцям у процесі суспільної інтеграції.
Марія КОЗАЧОК
