Marianna Soronevych
Якщо не буде з’ясовано вік дитини-іноземця, її не можуть відіслати до Центру тимчасового перебування чи ідентифікації (Cpt) або видворити з країни.
Для дитини-іноземця без дозволу на проживання принципово важливим є факт її повноліття, тобто чи має вона більше чи менше вісімнадцяти років: неповнолітніх не можуть видворити з країни.
Що ж робити у випадку, якщо дитина не має документів, що засвідчують її особу, а медичний огляд не зумів з певністю з’ясувати її вік? У разі вагань, згідно із директивою, яку міністерство внутрішніх справ нещодавно надіслало до усіх Квестур, таких дітей слід вважати неповнолітніми і застосовувати до них усі передбачені законом правила захисту.
«Якщо вік дитини визначать неправильно, – читаємо у циркулярі міністерства внутрішніх справ, – то можуть бути порушені права неповнолітніх, як, наприклад, видворення з країни чи поселення у Центр тимчасового перебування чи ідентифікації. Тому важливо здійснити усе можливе, щоб правильно з’ясувати вік дитини».
У цих випадках найчастіше застосовують радіографію зап’ястя, проте цей аналіз допускає похибку до двох років. Тому неможливо точно визначити, чи, до прикладу, виповнилося юнакові 17 або ж 19 років? Тому Вімінале обрало більш гарантовану тактику. Зрештою, UNISEF, коментуючи Конвенцію прав дитини, рекомендує у сумнівних випадках ставитися до особи як до дитини. Ця норма уже застосовується при розгляді кримінальних справ, у яких після проведення експертизи автоматично вмикається презумпція неповноліття.
Цей принцип, який повинен забезпечувати захист прав неповнолітніх, можна застосувати і в імміграційних нормативах. Застосовуючи презумпцію неповноліття, можна уникнути випадків, коли діти залишаться без необхідного нагляду або ж їх запроторять у Центри тимчасового перебування чи ідентифікації разом із дорослими, чи вони бродитимуть Італією із постановою з вимогою залишити країну.
Ельвіо ПАСКА
Переклад М.Сороневич
