Marianna Soronevych
Онуків 48-річної українки Марії Коляджин, 2-річну Даніелу та 3-річну Діану, італійські соціальні служби два роки тримали у притулках. Марія 10 років працює в Італії. Дітей хотіли віддати на усиновлення в місцеві родини. Казали, що батьки про них погано дбають.
Маму дівчат, 22-річну Надію Довгарт, зобов’язали пройти обстеження у психлікарні. Батько, італієць 39-річний Маріо Аіто, якого раніше засуджували на 15 років, зник.
2005-го Надія Довгарт приїхала з міста Долина Івано-Франківщини до матері в Італію. Марія працювала домогосподаркою в місті Салерно. Донька влаштувалася на роботу прибиральницею. За рік познайомилася з італійцем Джузеппе. Запропонував жити у нього, обіцяв одружитися. Вона завагітніла. Перед пологами дізналася, що в іншому місті у нього є дружина та діти, тому втекла до матері. Народила дочку Діану. Коли лежала у пологовому будинку, її провідав знайомий Маріо Аіто.
— Надя давно йому подобалася, — розповідає ”ГПУ” через інтернет Марія Дмитрівна. — Сказав, що чужа дитина не перепона для його кохання.
За півтора року в них народилася донька Даніела. Сім’я жила у місті Генуя.
— Маріо не працював. Я на все гроші давала. Не випускав доньку на вулицю, залякував. Бив за все, що було не по його. Не з п’яної голови, а просто так. Мене бив, що з Надею говорила українською. У травні 2008-го наставив доньці синців, вона викликала карабінерів (поліція. — ”ГПУ”). Ті забрали доньку і онучку Діану в казарму. А 3-місячну Даніелу залишили з батьком, бо він італієць і має більше прав. Ми страшенно переживали, щоб Маріо не зробив нічого поганого з Даніелою. Бо дізналися, що раніше він сидів у в’язниці наче за вбивство своєї старшої дитини.
суд обох дітей віддав матері. Проте на місяць їх відправили у притулок для безхатченків.
— А тоді заявили, що віддадуть на удочеріння в італійську сім’ю. 4 вересня Надю силоміць затягнули в психлікарню. Сказали, що дочка психічно хвора. За тиждень виписали. Не пояснили ні історію хвороби, ні те, чи здорова. У графі діагноз зазначили ”є поліпшення”. Де діти, ми не знали. Генконсул у Неаполі Володимир Караченцев дав мені адвоката.
2 березня 2009-го Марії Коляджин віддали онучок. Маріо дозволили бачитися з дітьми в присутності соціальних працівників. Пізно ввечері він приїхав до будинку і силоміць забрав дітей. Надія вибігла, аби відібрати їх, і теж не повернулася.
— Я звернулася на телебачення, яке займаєтьмя пошуком зниклих людей. Дочка побачила мене по телевізору й зателефонувала. Сказала, що вона з дітьми за межами Італії. Додала, що біля неї поліція, і не може більше говорити.
Італійські газети розповіли, що Даніелу та Діану знайшли у циганському таборі у Франції.
— Я вже зібралася до Франції, щоб забрати дітей. Але за два дні виявилося, що карабінери дали в газети фальшиву інформацію. Насправді дітям і Наді дали притулок соціальні служби Франції.
Невдовзі дітей повернули до Італії. Марії дозволили оформити опікунство на онуків.
— Дітьми натішитися не можу. Підшуковую житло. Поки що живемо на квартирі одного старого італійця. Я його безкоштовно доглядаю за те, що не виганяє мене з дітьми. Надя працює, але з доньками бачитися не має права. Виводжу їй дочок на вулицю, так ніби зустрічаємося випадково. Як тільки оформлю усі документи, відвезу онуків в Україну.
http://paralleli.if.ua
