Marianna Soronevych
Конституційний Суд поставив крапку у тривалій суперечці навколо організації виборчих округів за кордоном України. Таким чином, громадяни України, які волею долі проживають за межами Батьківщини, голосуватимуть не за конкретних кандидатів, а за традиційні виборчі списки.
КСУ , як і належить, ухвалив чітке та зрозуміле рішення. Однак виникає цілком резонне питання: чи не обмежує таке рішення права виборців, які голосуватимуть за кордоном? Адже списки списками, але обирати кандидатів, які змагатимуться на індивідуальній основі, вони не будуть. Ціна питання – волевиявлення понад 400 тисяч наших співгромадян.
“Частиною другою статті 22 Закону (Про вибори народних депутатів – Ред.) передбачено, що голоси з закордонних виборчих дільниць будуть враховані в одномандатних округах, створених в Києві. Це, по-перше, нівелює необхідний зв’язок між народним депутатом і виборцями, і не створює умов для ефективного представництва інтересів виборців. По-друге, порушується принцип приблизно рівної кількості голосів виборців на один мандат. Оскільки у виборчих округах столиці будуть враховуватися ще й голоси з закордонних виборчих дільниць”, – зазначає народний депутат від Партії регіонів Дмитро Шпенов, пояснюючи важливість згаданого рішення КСУ.
Зрозуміло, що агітація з боку кандидатів, які хочуть здобути парламентське щастя в округах столиці серед закордонних українців, виглядала б дивною. Наприклад, яке діло заробітчанину Я. до обіцянок кандидата Ю. висадити березову алею на київській Борщагівці? Звісно, це цікавить його на рівні стану здоров’я двоюрідної бабусі водія президента Гондурасу.
“Треба вирішувати питання через внесення змін до закону, для того щоб забезпечити право громадян України, які проживають за кордоном, проголосувати на виборах. З огляду на те, що до виборів ще залишається трохи часу, є можливість внести певні зміни до законодавства саме в контексті забезпечення реалізації прав наших громадян”, – вважає заступник керівника парламентської фракції БЮТ- “Батьківщина” Сергій Сас. Водночас опозиціонер критично оцінює рішення Конституційного суду, який, на його думку, “перебуває у фарватері влади, можна чекати чого завгодно”, – додав С.Сас.
Яким же чином можна врегулювати ситуацію, яка, з іншої сторони, не провокує гострих конфліктів, але створює небезпечний прецедент в частині обмеження виборчих прав громадян? Можливо, причина суперечливої ситуації лежить у недосконалостях змішаної виборчої системи. Така система ставить у нерівне становище не лише виборців, але й самих кандидатів: адже легше “зайти” до парламенту на плечах харизми партійних лідерів, ніж попсувати собі нерви у запеклих боях “обличчям до обличчя” з конкурентами в округах. Тому “половинність” виборчої системи тягне за собою цілу низку проблем, які примножуються з кожним намаганням політиків “зануритися” у подробиці виборчого законодавства. А що ж наші закордонні українці? Тепер у них не буде своїх “мажоритарників”. Але тут, на жаль, ми стикаємося з системною проблемою. Не від гарного життя більшість з них поїхала з країни – вони просто шукали джерела для виживання або у кращому випадку – для професійної самореалізації.
Отож, обирати “мажоритарників” та “партійних” кандидатів їм краще вдома, на Батьківщині, а не за її межами.
