Політика в Україні не вплине на культурний обмін з Європою”

   Розмова із Михайлом Кулиняком, Міністром культури України

– Якою була мета вашої поїздки в Рим та Мілан?

 –  Я вже другий рік поспіль приймаю участь у щорічній церемонії вручення літературної «Премії ім. М.В. Гоголя в Італії», яка цього року відбулася 5 листопада, традиційно – на середньовічній віллі Медічі, в резиденції Французької академії, розташованої неподалік вулиці, на якій колись проживав великий письменник Микола Гоголь.

Як відомо, літературно-громадська премія, яка носить ім’я Миколи Гоголя, була заснована в 2009 році Фондом першого Президента Росії  Бориса Єльцина до 200-річчя з дня народження  геніального письменника. Премія задумана як широкий гуманітарний російсько-європейський культурний діалог. Її лауреатами  можуть стати письменники і перекладачі художньої літератури, видавці та історики мистецтва, діячі театру – режисери, актори, сценографи; книжкові графіки, творці кіно і музейно-виставкової справи.

З 2011 року Україна стала партнером цього європейського літературного проекту.

Для нашої країни особливо приємно, що цьогорічна церемонія була присвячена  пам’яті видатного українського актора, Героя України Богдана Ступки – першого українського лауреата «Премії Гоголя в Італії».
У Мілані я відвідав легендарну «Ла Скала», де експоновано погруддя нашої видатної співвітчизниці – неперевершеної Соломії Крушельницької. Ці відвідини важливі для мене не тільки як для міністра культури, але й особисто, адже я за освітою – музикант, який присвятив професійному служінню музиці велику частину свого життя… Я закінчив Київську консерваторію, де навчався у класі найвідомішого українського скрипаля, професора Анатолія Івановича Баженова, брав уроки у видатного музиканта Абрама Штерна.
Зараз, коли в мене трапляється вільний час, беру в руки скрипку… Граю просто сам для себе:  музика для мене – як природня потреба, друга натура. Вона увійшла у моє життя з раннього  дитинства, коли батьки виявили у мене абсолютний слух, і з шести років я почав здобувати музичну освіту – спочатку у студії при музичному училищі в рідному Дрогобичі, а потім і в самому училищі.

– В цьому році виповнюється 140 років з дня народження Соломії Крушельницької, яка в свій час була українською емігранткою в Італії. Чи міністерство передбачає підтримку збереження та розвитку культури українців за кордоном?

– Міністерство культури  України постійно забезпечує таку підтримку. Концепцію культурної співпраці із закордонним українством наше Міністерство будує на основі ідеї консолідації українців незалежно від території їхнього проживання, керуючись необхідністю задоволення національно-культурних, мовних та інформаційних потреб, сприяння розвитку творчих талантів, всебічної підтримки культурологічної та культурно-мистецької діяльності громад закордонного українства.

Для фінансового забезпечення культурної співпраці із закордонним українством у Мінкультури діє бюджетна програма, щорічне фінансування якої дає можливість проводити системну роботу щодо задоволення національно-культурних, мовних та інформаційних потреб української діаспори. Міністерство культури постійно співпрацює з українськими громадами за кордоном у різних форматах. За участі нашого Міністерства відбуваються численні культурно-мистецькі та культурологічні заходи, а також майстер-класи з різних жанрів традиційного українського мистецтва як  в країнах проживання закордонного українства, так і в самій Україні.  
2011 рік пройшов під знаком 20-ї річниці незалежності України. Світове українство відзначило цю історичну дату V Всесвітнім форумом українців, який відбувся у м. Києві 19-21 серпня 2011 року на виконання доручення Президента України Віктора Януковича. На  проведення Форуму з державного бюджету України було виділено 2 млн. 780 тис. грн. У роботі Форуму взяли участь делегати із Західної та Східної діаспор, а також з України, численні почесні гості. В рамках Форуму  відбулися вісім секційних засідань, одне пленарне засідання, а також концерт майстрів мистецтв та художніх колективів з України та з української діаспори.
За фінансової участі Міністерства культури відбувся XX-й, ювілейний, Фестиваль української культури у Польщі, якому було надано найвищого патронату – патронату Президента України. У його проведенні взяли участь два славнозвісних колективи з України – Національна заслужена академічна капела бандуристів ім. Г. Майбороди та Буковинський державний ансамбль  пісні і танцю.

Також наше Міністерство взяло участь у проведенні XXIX та XXX Свята лемківської культури “Лемківська ватра”, яке традиційно відбувається у селі Ждиня Горлицького повіту Республіки Польща. Цьогоріч воно проходило під почесним патронатом Президентів України та Польщі. Своє мистецтво презентував   Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю “Верховина” та Заслужений ансамбль танцю України “Юність” зі Львову.

За  фінансового сприяння Мінкультури у 2011 – 2012 роках в середовищі закордонних українців відбулися численні фестивалі української культури: у Словаччині, Росії, Бразилії (в рамках відзначення 120-ї річниці початку української імміграції до Бразилії), в Канаді (в рамках святкувань 120-ї річниці поселення українців у Канаді), у Сербії, Італії, Іспанії, Угорщині, Молдові та інших державах.

Розвиваючи культурно-мистецькі зв’язки з українською діаспорою світу, Міністерство культури  України зосереджує особливу увагу на українських дітях. У цій роботі Міністерство тісно взаємодіє з Товариством зв’язків з українцями за межами України “Україна – світ”. У результаті цієї співпраці щорічно проходить культурно-мистецька акція “Український Миколай в гостях у дітей закордонного українства”. Святий Миколай відвідав українських дітей у Білорусії, Латвії, Естонії, Росії, Польщі, Німеччині, Австрії, Угорщині та Словаччині. Він привіз дітям закордонного українства змістовну тематичну програму, познайомив з традиційною українською обрядовістю зимового календарного циклу, подарував українські подарунки.
Міністерство культури України є співвиконавцем Державної програми співпраці  із закордонними українцями на період до 2015 року, мета якої – реалізація державної політики співпраці із закордонним українством у збереженні їх етнічної ідентичності та національно-культурної самобутності, використанні інтелектуального, ділового та духовного потенціалу, зміцненні зв’язків з Україною.  

– Як просувається реалізації проекту «Торгові пости та фортифікаційні споруди на генуезьких торговельних шляхах від Середземномор’я до Чорного моря». Включення пам’яток міста Феодосії до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО сприятиме піднесенню рейтингу України на міжнародному рівні.

– За результатами проведеної 30 вересня цього року у Феодосії міжнародної конференції «Укріплені поселення на генуезьких торгівельних шляхах від Середземного до Чорного моря» було прийнято відповідну резолюцію щодо реалізації проекту «Торгові пости та фортифікаційні споруди на генуезьких торговельних шляхах від Середземномор’я до Чорного моря».

Номінація на однойменну тематику з вересня 2010 року вже перебуває у Попередньому списку об’єктів-кандидатів (Tentative List) на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО за критеріями (іі) та (іv) – тобто, вона демонструє важливий обмін людськими цінностями протягом певного періоду в межах культурного регіону в сфері розвитку архітектури та ландшафтного планування, є архітектурним ансамблем, який ілюструє значущі періоди історії Європи.

Ця номінація доповнюється необхідними матеріалами з метою подальшого включення до Списку ЮНЕСКО. На сьогодні вже підготовлено паспорт на об’єкти «Фортеця Чембало» та «Генуезька фортеця Феодосія», які увійдуть до оновленої номінації, та проводиться робота над підготовкою документації по об’єктам «Генуезька фортеця Судак», «Білгород-Дністровська фортеця».

 Найближчим часом планується завершити розробку історико-архітектурного опорного плану Феодосії, у частині визначення буферної зони об’єкту «Укріплені поселення на генуезьких торгівельних шляхах від Середземного до Чорного моря». Наразі вже визначено зони охорони пам’яток та історичні ареали.
Враховуючи те, що українська номінація вже більше двох років перебуває у Попередньому списку (однією з основних умов включення до Списку – перебування у Попередньому списку щонайменше один рік), Україну визначено головним координатором у підготовці та доопрацюванні номінаційного досьє. У майбутньому також планується, що до України приєднаються Італія, Греція та Туреччина, цим самим створивши спільну транснаціональну номінацію.

Включення вищезазначених об’єктів до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО сприятиме активізації процесу досліджень, збереженню, належному використанню і популяризації об’єктів як частини світової культурної спадщини; сприятиме активізації розвитку туризму та підвищенню міжнародного престижу України у сфері охорони культурної спадщини.

– Як відомо, в Італії музейна справа, охорона пам’яток є взірцевими в світовому масштабі. Так само взірцевими є покарання за порушення у цій сфері. Чи цей досвід є затребуваним в Україні?

– Сьогодні відбувається активна інтеграція України до світового культурного простору, тому наша держава уважно вивчає досвід європейських країн стосовно збереження і використання культурної спадщини, здійснює порівняльну оцінку стану справ у цій сфері в Україні, визначає напрями і засоби покращення ефективності реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

На сьогодні нашим Міністерством з урахуванням міжнародних зобов’язань України у сфері охорони культурної спадщини, запобігання незаконному вивезенню культурних цінностей здійснюється робота по приведенню законодавства про охорону культурної спадщини у відповідність до міжнародних стандартів, у тому числі, стосовно відповідальності за порушення законодавства у цій сфері.

Звичайно, досвід Італії є корисним і затребуваним для України і буде вивчатися більш детально.
До речі, під час перебування в Італії ми домовилися про обмін досвідом та активізацію співпраці.
В Україні як у спеціальному законодавстві (Законі України «Про охорону культурної спадщини»), так і в Кримінальному кодексі передбачена відповідальність за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.

Як приклад можна навести кримінальну справу, порушену органами прокуратури за фактом руйнування садиби родини художників Мурашків у Києві.

– Якою є ваша оцінка недавніх парламентських виборів в Україні? Чи не загрожують політичні перепитії в Україні культурному обміну із європейським країнами?

– Конфліктні ситуації, які виникли під час підрахунку голосів у окремих виборчих округах, не впливають на загальну картину проведення останніх парламентських виборів, які відбулися на цивілізованому демократичному рівні: адже за оцінкою, яку  міжнародні спостерігачі надали з самого початку, у 95% округів виборчий процес відповідав всім демократичним стандартам. Конфлікти ж у окремих округах свідчать про те, що ті кандидати від опозиції, які програли, ще не готові достойно приймати свій програш.

 Що ж стосується культурного обміну між Україною та країнами Європи, то йому не тільки нічого не загрожує –  він надалі розвиватиметься ще активніше. Адже у будь якому випадку політика не має впливати на культуру, яка як явище взагалі аполітична.

Розмовляла Маріанна Сороневич