Українських трудових мігрантів – під захист держави

   Це не голослівний заклик, а детально опрацьований пакет законопроектів, який зареєстрували у Верховній Раді уповноважений представник парламентської фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» на Одещині Павло Кириленко спільно з парламентарями-свободівцями Юрієм Михальчишиним та Валерієм Черняковим.

На думку цих народних депутатів, прийняття такого законодавства конче потрібне, це сприятиме створенню умов для повернення українців-заробітчан на Батьківщину та вкладання зароблених ними коштів в економіку України.

Ініціатори законопроектів виходили з того, що Україна вже давно увійшла в топ-20 країн за кількістю мігрантів. Із 200 мільйонів трудових мігрантів світу, за різними оцінками, 6,5-8 млн становлять українці, це 17% працездатного населення. При цьому половина з них працює за рубежем нелегально. Українського  заробітчанина можна вважати ледь не економічним героєм, адже його фінансові вливання вищі за офіційні іноземні інвестиції. Так, за даними Держстату, 2012 року чужоземні інвестори вклали в українську економіку 6,013 млрд. доларів, а сума лише грошових переказів громадян України із закордону склала 7,5 млрд. доларів, що становить 4,3 % у співвідношенні до ВВП України.

Хоча влада навіть не знає точно, скільки співвітчизників вирішили шукати кращої долі в чужих краях, вона не соромиться спустошувати їхні кишені через нові податки. Адже її програма «покращення» тріщить по всіх швах, тож треба чимось латати дірки власної управлінської неспроможності. З наших заробітчан нині здирають по три шкури. Перший раз вони мають обов’язково сплатити внески у пенсійні фонди обох держав: України і тієї, де вони працюють. Другий раз – частину зароблених коштів потрібно віддати в Україні, податок на грошовий переказ з-за кордону становить 15-17%. Третій раз – сплата ще мінімум 24,5% від суми, яку щомісяця заробітчанин надсилає в Україну сім’ї – так званий добровільний єдиний соціальний внесок. Тож не дивно, що більше 60% коштів надходять неофіційними каналами.

Для реалізації своїх ініціатив націоналісти пропонують надати пільги українським трудовим мігрантам у сплаті податків та зборів з інвестицій, які вони роблять в економіку України. Законопроекти подано на виконання п. 8 Розділу ІV «Громадянство й міграція. Право на Батьківщину та захист життєвого простору». Необхідно внести зміни до Податкового та Митного кодексів, а також Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України». Зміни до законодавства мають звільнити інвестиції українських трудових мігрантів від сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та єдиного збору з транспортних засобів. Також уперше на законодавчому рівні дається визначення самого поняття «український трудовий мігрант».

За словами Павла Кириленка, проект законів має на меті сприяти поверненню з-за кордону українських громадян, які виїхали на тимчасове або постійне проживання, разом із заробленим ними за кордоном майном та коштами для інвестування їх в економіку України. Зароблені заробітчанами гроші й майно, за умови їхнього вкладення у підприємницьку діяльність в Україні, слід вважати інвестиціями, які не оподатковуються. Адже всім зрозуміло, що однією з основних проблем, яка гальмує розвиток економіки України, є виїзд працездатних громадян у пошуках кращої долі. «Очевидно, що повернення економічно активного населення сприятиме покращенню соціально-економічної та демографічної ситуації у державі», – наголосив свободівець.

Розрубати дамоклевим мечем гордієв вузол, яким став «потрійний» податковий зашморг на шиї заробітчан, і покликані законопроекти депутатів-свободівців. Хоч їх економічні й соціальні вигоди всім очевидні, та надії на те, що провладна більшість проголосує за них у парламенті, досить примарні.

Сергій Горицвіт