Не дати українцям безвізового режиму було б аморально

   Розмова з Василем Філіпчуком, головою ради Міжнародного центру політичних досліджень

5 червня в Римі відбулася міжнародна конференція «Українська криза: Захід і Росія на роздоріжжі». Європейські дипломати разом з українськими колегами обговорили ситуацію в Україні, можливі шляхи її розв’язання та роль країн-членів євроспільноти. Ідея такого заходу належить низці громадських організацій в Україні, які відчули негативний вплив російської пропаганди. Україну представляв голова ради Міжнародного центру політичних досліджень (МЦПД) Василь Філіпчук та експерт з енергетики Михайло Гончар.

За словами Філіпчука, ситуація в Україні змальовується Росією, як у романі Орвела «1984», коли чорне називають білим, біле — чорним. Тому виникла ідея проведення конференцій у Берліні, Римі та Парижі, де можна пояснити об’єктивне бачення українсько-російського конфлікту, причини, суть і можливі наслідки.  Своїми думками пан Філіпчук поділився в ексклюзивному інтерв’ю із читачами «Газети».

—    Пане Василю, на Вашу думку, млява реакція Євросоюзу на захист України пов’язана з нестачею інформації чи на це є інші причини?
—    Усе комплексно. Інформаційна кампанія Росії — це важливий, але лише один зі складових моментів. Тут є й інші інтереси: економічні, корупційні, політичні. Проте інформаційна кампанія є прикриттям. Якщо скинути одяг і показати всім, хто є хто і що відбувається, то, думаю, без інформаційного прикриття далі  переконувати населення країн Європейського Союзу в тому, що потрібно вводити нові санкції проти Росії,  потрібно скорочувати співробітництво з Росією, — буде доволі складно робити. Саме тому, не можна дозволити росіянам продовжувати свою інформаційну війну проти України. Ми мусимо пояснити все, що відбувається в Україні, чітко показати, хто є хто.

—    В якому зараз стані переговори з ЄС?
—     Угоду про асоціацію вже майже підписано. Ще залишилося підписати економічну частину, й після цього, орієнтовно в листопаді, можна вважати, що угода набуде чинності в частині зони вільної торгівлі, а після ратифікації країнами-членами Європейського Союзу — і у в повному обсязі. Найважливіше для громадян — безвізовий режим. Тут дійсно бачимо просування: зрушилося з мертвої точки виконання останньої частини плану дій із безвізового режиму. Цілком імовірно, що до кінця року матимемо його. Є політична воля з боку країн-членів Європейського Союзу підтримати українців, і саме безвізовий режим буде свідченням цього. Це дуже важливо. Це підніме (скажемо відверто) ціну українського паспорта. А європейська інтеграція спрямована саме на те, щоб показати українському суспільству, в якому напрямку рухається країна, яку державу ми будуємо, яку модель розвитку ми вибрали і як це в підсумку буде відображено в зарплаті кожного українця, економічних, особистих можливостях, навчанні, подорожах тощо.

Тому курс на євроінтеграцію обрано не лише Петром Порошенком, який наголошував на цьому  зовнішньополітичному векторі, а й усім українським суспільством. Події на Майдані підтвердили, що українці готові боротися за свій європейський вибір. Для нас європейська інтеграція — це поняття, яке має зовсім іншу вартість і цінність. Це — можливість нарешті зміцнити нашу незалежність, суверенітет, дати перспективу розвитку кожного з громадян. Тому і президент, і уряд намагатимуться посилити курс на євроінтеграцію. Інша проблема: наскільки ми спроможні інституційно, кадрово, фінансово все це здійснити. Безперечно, це питання переговорів з нашими європейськими партнерами. Побачимо в найближчі тижні, як новообраний керівник держави домовлятиметься із Євросоюзом щодо фінансової та інституційної підтримки.

—    Для введення безвізового режиму однією з умов є впровадження паспортів з біометричними даними. Розкажіть про це більше.
—    Біометричні паспорти — це одна з багатьох умов. У Європейському Союзі є 21 критерій. І відповідно до них  зроблено поділ на чотири частини, де є більше ніж 200 різних заходів, які треба виконати, щоб Україна отримала безвізовий режим. Першу фазу — законодавчу — виконано. Всі зміни в законодавство внесено. Зараз триває друга фаза — так звана виконавча, імплементаційна, коли  ті всі законодавчі норми треба впровадити. Багато з них виконати доволі просто чи, точніше, відзначити їхнє впровадження просто. Тобто, щоб скористати з безвізового режиму, треба мати біометричний паспорт, не звичайний, нинішній. Для того всі можливості вже є, потрібно зробити ще кілька кроків, аби внормувати відбитки пальців тощо. Це  технологія, яку просто зробити. Але є інші питання,  наприклад, боротьба з корупцією. Індикатора, який би ствердив, що ми вже побороли корупцію, складно знайти. Але принаймні повинні бути якісь перші показники, які  дозволять висновувати, що справді Україна бореться з корупцією. Але знову ж таки, думаю, що візи — це  пережиток минулого, й рано чи пізно їх треба скасовувати. Зараз, в контексті того, що відбулося в Україні, не дати українцям безвізового режиму було б аморально з боку ЄС. Упевнений, що Європейський Союз зробить такий крок вже в найближчому майбутньому. Однак люди повинні зрозуміти, що з нинішніми паспортами взагалі жодного безвізового режиму не буде. Отже, послідовність дій така: спочатку має бути оцінка з боку Єврокомісії, що Україна виконує всі законодавчі зміни, відповідно до плану дій. Потім ЄС на рівні політичного керівництва ухвалює  рішення щодо надання Україні безвізового режиму. І тільки потім, через місяць-другий, роблять певні зміни в національному законодавстві країн-членів ЄС.

Розмовляла
Маріанна СОРОНЕВИЧ