Marianna Soronevych
МЗС України на постійній основі проводить аналіз оформлення дипломатичними установами країн-членів ЄС в Україні віз громадянам України й, у разі порушень положень Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, вживає адекватних заходів реагування як на двосторонньому рівні, так і на рівні Спільного візового комітету з реалізації Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз. Так прокоментував директор департаменту консульської служби МЗС України Андрій Олефіров кореспондентові УКРІНФОРМу інформацію про те, що для отримання шенгенської візи деякі консульства держав-членів ЄС в Україні вимагають від наших співвітчизників залишити як заставу “внутрішній” паспорт або інші документи.
Дипломат повідомив, що Міністерство закордонних справ терміново провело консультації з послами окремих країн Євросоюзу, акредитованими в Україні. З цього приводу в МЗС також відбулася зустріч з керівниками консульських відділів дипломатичних представництв Іспанії, Італії, Німеччини та Франції.
За результатами вжитих заходів, наші європейські партнери підтвердили, що зазначена інформація не має під собою жодних підстав. Як і раніше, керуючись нормами Візового кодексу ЄС та своїми національними законодавствами, під час видачі віз консульські установи країн шенгенської зони хочуть переконатися, що задекларована під час оформлення візи мета перебування того чи іншого громадянина в країнах ЄС відповідає реальній.
Так, заявники, які мають намір залишитися на постійне проживання або працевлаштуватися в країнах ЄС, повинні оформити національну візу відповідної країни, а не шенгенську, за якою термін перебування в країнах Шенгенської угоди не має перевищувати 90 днів протягом 180 днів. Водночас, іноземець, який планує відвідати рідних, наприклад, у Франції, має звертатися по візу саме до французького консульства, а не до іншого й з іншою, наприклад туристичною, метою. Саме з цієї логіки виходять консульства, коли вимагають надання тих чи інших документів, сказав А. Олефіров.
“Цим пояснюються й вимоги деяких консульств щодо здійснення реєстрації після повернення. Проте, за офіційною інформацією консулів, така процедура дозволяється їхніми національними законодавствами”, – зазначив директор департаменту.
Дипломат підкреслив: українську сторону було запевнено, що така реєстрація робиться виключно вибірково і лише в тих випадках, коли існують обгрунтовані сумніви щодо наміру тієї чи іншої особи повернутися з території країн ЄС на батьківщину після спливання терміну дії шенгенської візи, а не залишитися там на постійне проживання.
Як правило, це стосується лише незначної кількості тієї категорії громадян, які мають намір отримати шенгенську візу вперше. Так, наприклад, за даними італійського дипломата, відсоток осіб, яким була запропонована реєстрація, становить 2-3 від загальної кількості аплікантів. У кожному конкретному випадку запитується згода особи на проходження реєстрації після повернення.
Проте, дипломати зазначених країн підтвердили, що за жодних обставин вони не вимагають залишати будь-які документи як заставу для отримання візи, сказав керівник департаменту.
Він підкреслив, що під час зазначеної зустрічі іноземні дипломати запевнили, що їхньою головною метою є покращання умов для відвідувачів, чітке та оперативне опрацювання візових звернень.
Як приклад позитивних тенденцій в оформленні шенгенських віз в Україні було відзначено значне зростання кількості оформлених віз за перше півріччя цього року порівняно з аналогічним періодом 2010 року, а також зменшення візових відмов.
Яна Лемешенко, КИЇВ. 28 липня 2011 року.
