Незавершена демаркація кордону України зі своїми сусідами не вплине на запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом.
Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, передає “Інтерфакс-Україна“.
“Демаркація не є проблемою на шляху до безвізового режиму. У нас є чіткі запевнення ЄС, що наші зусилля – і у нас є чітка стратегія, – вони підтримуються”, – сказав він.
Міністр нагадав, що заходи з демаркації відбуваються на українсько-російському, а також на українсько-бєларуському кордоні.
За його словами, не заважає запровадженню безвізового режиму і наявність неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону. “Не заважає. Це чітка політична позиція”, – сказав Клімкін, відповідаючи на відповідне запитання журналістів.
“Дуже важливо розуміти, що у Європейського Союзу немає побоювання щодо міграційного потоку з України. Я згадую період, коли ми починали запроваджувати угоди про малий прикордонний рух з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, і іноді у Брюсселі звучали побоювання, що українці не будуть дотримуватися відповідної 30-км зони, хтось з них буде у Варшаві, хтось у Відні, хтось у Берліні… За весь період, за роки імплементації цих угод, були поодинокі випадки порушень”, – сказав Клімкін, передає УНІАН.
Як зазначив міністр, “це визнається усіма країнами, визнається Європейською Комісією. Тому ніхто не вважає у Брюсселі, що в момент чи з моменту запровадження безвізового режиму, Європейському Союзу загрожує міграційний потік з України”.
Порошенко дав політикам тиждень, щоб домовитися про скасування віз
Тим часом президент Петро Порошенко дав тиждень на внутрішнє узгодження всіх спірних моментів щодо введення безвізового режиму України з Європейським Союзом. Про це заявив заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків.
“Президент підкреслив, що у нас є тиждень для знаходження порозуміння і прийняття законів для прискорення процесу надання Україні безвізового режиму”, – розповів Шимків.
Він розповів, що Порошенко також закликав депутатів залишити свої амбіції і прийняти відповідні рішення, оскільки під коаліційною угодою стоять підписи політичних сил.
У цьому зв’язку Шимків нагадав, що понад 90% завдань щодо введення безвізового режиму прописано в коаліційній угоді.
Раніше Порошенко нагадував, що до 9 листопада МЗС повинен надати європейцям всю інформацію про виконання плану зі скасування віз, і закликав уряд і парламент скоординувати дії для його реалізації.
8 жовтня парламент за один день ухвалив у першому читанні низку законів, необхідних для скасування візового режиму. Однак голосування проходило з великими труднощами, оскільки депутати різко критикували ці закони і вимагали суттєвого їх удосконалення до другого читання.
22 травня на саміті “Східного партнерства” в Ризі було ухвалено декларацію, у якій йдеться, що до кінця цього року Єврокомісія має підготувати звіт про виконання Україною критеріїв, необхідних для запровадження безвізового режиму.
Два ключових питання у впровадженні безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом – це біометричні паспорти і захищені кордони.
Президент України заявляє, що для запровадження безвізового режиму з ЄС потрібно “забезпечити безпеку системи первинної ідентифікації громадян, яка передбачає біометричні паспорти і введення єдиної ідентифікаційної картки громадянина”.
У серпні Україна передала Єврокомісії фінальний звіт про виконання рекомендацій плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України; в ЄК обіцяють до 15 грудня виконати свою частину зобов’язань.
Вимога про антикорупційну прокуратуру – ключова для скасування віз
Міністр закордонних справ Павло Клімкін стверджує, що в антикорупційному блоці Плану дій візової лібералізації ключовим пунктом є створення антикорупційної прокуратури за процедурами, які відповідають вимогам ЄС.
“Для ЄК і не тільки для ЄК, але й для інших наших міжнародних партнерів головним є незалежний процес формування актикорупційної прокуратури”, – визнав він.
“Зараз ми наблизилися до формування повноцінної системи боротьби та протидії корупції – це і Нацагенція із запобігання корупції, і Національне антикорупційне бюро. Але Антикорупційна прокуратура має особливу важливість”, – наголосив міністр.
Він окремо підкреслив, що для позитивної оцінки ЄС важливий не лише факт створення цього органу, але й “те, як буде створюватися антикорупційна прокуратура”.
“У мене є враження, що це повністю уявляють в Генеральній прокуратурі і я впевнений, що АК буде створена і буде ефективно працювати”, – додав він.
МЗС вказало Шокіну, що він зриває безвізовий режим
У матеріалах МЗС, що були підготовлені до засідання Національної ради реформ у понеділок, міститься чітка вимога про ротацію серед призначенців Генеральної прокуратури в комісії, яка має затвердити кандидатури на посаду антикорупційного прокурора. “Європейська правда” має в розпорядженні сканкопію відповідних документів.
Ситуацію в сфері створення антикорупційних органів в МЗС називають загрозливою – ця сфера викликала найбільше нарікань з боку експертних місій Єврокомісії.
Зокрема, в документах зазначили: щоби уникнути зриву виконання ПДВЛ, генпрокурор Віктор Шокін має “за термін до 23 жовтня” “замінити членів конкурсної комісії від Генпрокуратури на осіб, які не є політиками та держслужбовцями”.
Наразі квота Генпрокуратури в комісії з призначення антикорупційного прокурора заповнена співробітниками ГПУ, до частини з яких від ЗМІ та громадськості лунали претензії про участь у корупційних діях.
“Європейська правда” вже повідомляла про критичну ситуацію, що склалася через це з виконанням ПДВЛ. ЄС кілька разів особисто звертався до Шокіна, а також до президента з проханням, щоби він вплинув на генпрокурора і той провів ротацію найодіозніших прокурорів.
Також представництво ЄС в Україні двічі оприлюднювало заяви з цього приводу, однак наразі ця вимога не виконана.
________________________________________
ІНШІ СТАТТІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВАС ЗАЦІКАВИТИ: