Marianna Soronevych
У видавництві «Ґражда» побачила світ фундаментальна праця молодго закарпатського науковця Оксани Кичак «Трудова міграція українців Закарпаття на початку ХХІ століття та її культурно-побутові наслідки».
Можна з упевненістю відзначити, що за умов сучасної світової нестабільності зовнішня трудова міграція стала одним із визначальних чинників, масштаби та наявність якого може суттєво вплинути на стан ринку праці як країни-реципієнта, так і країни-донора.
Глобалізація трансформує світову економіку, і, як наслідок, дедалі більше працівників перетинають кордони у пошуках вищої заробітної плати у більш економічно розвинених регіонах. Водночас навколо феномену заробітчанства зосереджено багато міфів та стереотипів, які досить часто висвітлюються у ЗМІ.
Вітчизняні фахівці та експерти все частіше звертаються до вивчення різних аспектів і проблематики трудової міграції. Серед найбільш вагомих та інформативних варто зазначити опубліковані результати досліджень таких науковців, як Малиновська О.А., Гнатенко П.И., Шульга Н.А., Южанин М.А. та інші.
Було проведено ряд семінарів та наукових конференцій, присвячених міграційній тематиці, серед яких найпопулярнішими є ті, що проходили під патронатом представництва Інституту Кенанна в Україні.
За останні роки організовані та успішно функціонують Центри консультування емігрантів при Представництві Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні та Центр допомоги громадянам України за кордоном.
Здебільшого проблеми, пов’язані з трудовою міграцією, розглядаються у площині соціально-економічного аналізу.
Однак, незважаючи на загальний підвищений інтерес до міграційних процесів, на рівні Закарпатської області такі дослідження хоч і проводилися, та не мали комплексного характеру, а тому окремі проблеми, зокрема, статево-віковий характер міграції, покоління та категорії закарпатських заробітчан, їх плани на майбутнє потребують тут окремого повноцінного дослідження.
Беручи ж до уваги теперішню складну ситуацію у світі (та й в Україні передусім), пов’язану зі світовою економічною рецесією, а також те, що Закарпаття є потужним донором робочої сили для країн близького та далекого зарубіжжя (заробітчанство стало чи не основним способом виживання для багатьох тутешніх сімей) просто необхідним є вивчення впливу цієї фінансової нестабільності на наших гастарбайтерів.
Потребують системного аналізу і проблема особливостей заробітчанства наших людей у різних країнах Європи, з урахуванням специфіки тамтешнього законодавства, та проблема “човникової” міграції жителів прикордонних районів Закарпаття.
Водночас стосовно Закарпатської області досі бракує досліджень (а точніше вони взагалі відсутні), які б ставили в центр уваги соціальні та психологічні проблеми і наслідки багатьох негативних аспектів заробітчанства, зокрема щодо внутрішньосімейних стосунків у родинах трудових мігрантів.
До основних проблем-наслідків заробітчанства належить і те, що діти ростуть без батька чи без матері, а то і без обох батьків, що, без сумніву, глибоко позначається на психіці дитини.
Бездоглядність дітей, відсутність контролю за їхньою поведінкою, навчанням, розвитком та вихованням з боку батьків та вчителів призводить до педагогічної занедбаності та важковиховуваності.
Осмислення всіх цих процесів і проблем в умовах національно-культурної розбудови української нації ставить перед сучасною вітчизняною етнологією низку практичних завдань щодо вивчення локальних варіантів трудової міграції українців на сучасному етапі.
Враховуючи ж потреби у комплексному дослідженні заробітчанства в усіх його локальних проявах, автор пропонує перший узагальнюючий нарис “Трудова міграція українців Закарпаття на початку ХХІ століття та її культурно-побутові наслідки”.
У праці висвітлено особливості трудової міграції у кількісному, статево-віковому, сімейному складі та освітньому рівні гастарбайтерів Закарпаття на початку ХХІ століття. На основі польових матеріалів тут проаналізовано вплив заробітчанства на життя та психологічний розвиток наших людей, на побут і відносини в їхніх сім’ях, а також на їх дітей, зокрема на вироблення у них людських стереотипів та бачення власного “Я”.
У нарисі з’ясовано напрями, обсяги та причини міграційних процесів українців Закарпатської області. Також проаналізовано питання рівня зайнятості жителів області, охарактеризовано ринок праці та висвітлено заходи соціального захисту від безробіття.
На основі польових матеріалів визначено рівень звільнень закордонними працедавцями закарпатських гастарбайтерів під час теперішньої світової економічної кризи та прагнення, або навпаки небажання, наших людей повертатися додому.
Сподіваюся, що пропонована праця допоможе по-новому глянути на життя заробітчан краю та міграційні процеси сьогодення.
У книзі в доступній формі подається аналіз трудової міграції українців Закарпатської області на початку ХХІ століття.
Основні характеристики заробітчанства жителів краю – його соціально-економічні передумови, характер, напрямки та особливості, соціальний портрет закарпатського гастарбайтера, сім’я і сімейні відносини в умовах трудової міграції розглядаються на основі зібраних польових матеріалів, даних офіційної статистики обласного центру зайнятості та численних публікацій.
Книга розрахована на науковців, викладачів вузів і вчителів, краєзнавців, студентів та усіх, хто цікавиться сучасною етнографією та історією рідного краю.
Оксана Юріївна Кичак народилася у селі Великий Раковець Іршавського району Закарпатської області в учительській родині. У 2006 році із золотою медаллю закінчила середню школу в рідному селі та вступила на історичний факультет УжНУ. Впродовж 2-х років, а саме у 2010 та 2011 роках, брала участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук з галузі «Історія», що проводився на базі ХДУ. У 2010 році за наукове дослідження «Специфічні форми трудової міграції жителів Великоберезнянського та Перечинського районів Закарпатської області в 2000-2009 роках» була нагороджена дипломом ІІ ступеня. У 2011 році з відзнакою закінчила магістратуру історичного факультету УжНУ за спеціальністю «Історія», у цьому ж році вступила до аспірантури УжНУ.
Оксана Кичак є автором 2-х навчально-методичних посібників для студентів-істориків УжНУ (“Запитальники та анкети для вивчення проблем сучасної трудової еміграції українців Закарпаття”, “Запитальники та анкети для вивчення проблем сучасної трудової міграції українців Закарпаття та пов’язаної з нею торгівлі людьми”) та кількох наукових і науково-публіцистичних статей з проблем заробітчанства жителів Закарпатської області.
Джерело: Закарпаття онлайн
