Marianna Soronevych
Місяць тому вперше в Україні депутати Івано-Франківської обласної ради затвердили програму, яка спрямована на захист прав трудових мігрантів-прикарпатців та їхніх родин. ініціатива такого почину належить депутатові обласної ради Тарасові ПАРФАНУ, який очолював тимчасову контрольну комісію з вивчення стану дотримання прав трудових мігрантів – вихідців з Івано-Франківської області та членів їхніх сімей.
Пропонуємо нашим читачам розмову з ним про те, яким чином і в якому форматі реалізовуватимуть стрижневі програмні принципи депутатської ініціативи.
– Тарасе Дмитровичу, як виникла така ідея, якою у вас нині вже й інші обласні ради активно цікавляться?
– Щонайперше – зі спілкування з тими заробітчанами з Іспанії, Італії, Бельгії, Чехії та інших країн, яких знаю особисто. Частково на формування ідеї вплинули і відносини з громадською організацією у Росії, де наші юристи активно допомагають українським трудовим мігрантам. Понад рік напрацьовували задум, який влітку минулого року вже практично втілено у реальні кроки – через створення депутатської комісії, щоб дослідити, як насправді дотримуються громадянські конституційні права щодо українських заробітчан за кордоном. Так було створено тимчасову контрольну комісію з вивчення стану дотримання прав трудових мігрантів – вихідців з Івано-Франківської області та членів їхніх сімей. Ми віднайшли можливість контактів з багатьма українськими громадськими організаціями в різних країнах. Надіслали листи з пропозицією про співпрацю у дослідженні проблеми. Люди були надзвичайно схвильовані, що бодай на рівні обласної ради почали цікавитися їхнім життям. Відтак ми змогли зробити деякі висновки: конституційні громадянські права наших земляків-заробітчан, зокрема права на працю, освіту, соціальний захист, правову допомогу, медичне обслуговування і т.д., дотримуються тільки частково. А українські консульські установи в інших країнах, які б мали, власне, гарантувати забезпечення цих прав, не завжди реагують адекватно на проблеми людей. Більше того – у багатьох країнах працівники українських амбасад навіть державною мовою не спілкуються. Ми надіслали електронні листи за моїм підписом у всі консульські установи країн масового перебування українських мігрантів. і отримали тільки одну відповідь – із Шотландії. Навіть з українського МЗС, з Ради з питань трудової міграції при Кабміні, з українського представництва Міжнародної організації з міграції не отримали жодної відповіді. Зате на рівні області всі наші управління і структури, що мають стосунок до проблем мігрантства, чемно і чесно відписалися, надавши необхідну нам інформацію.
– Що дає така програма нашої облради?
– Програма – це передусім документ, який дає нам відповідні права і передбачає основні напрями роботи. А інструментом їх реалізації є створення центру підтримки трудових мігрантів.
– Якою буде ця структура?
– Структура буде громадською, такою, яка б могла за підтримки обласної ради реалізовувати прийняту програму. Зокрема і завдяки формуванню мережі наших партнерів в інших країнах і на Прикарпатті, через залучення народних депутатів від області для прийняття нормативних актів щодо статусу трудових мігрантів. Розумієте, обласна рада – це влада, і влада обрана, а не призначена. і вона зобов’язана турбуватися про тих, хто потребує її опіки.
– Чи має якась область таку практику?
– Наразі ні. Але вже цікавляться Львівська і Тернопільська обласні ради. Де чимало робиться на рівні церковних і громадських організацій, але на рівні влади, за нашою інформацією, таких ініціатив нема.
Автор: Ігор ЛАЗОРИШИН
Джерело: Газета ГАЛИЧИНА
