Marianna Soronevych
Amnesty International закликала обидві сторони конфлікту застосувати всі можливі заходи обережності при виборі засобів і методів ведення війни
Війна має свої правила, свої засоби та, що закономірно і найстрашніше – своїх жертв та військові злочини. Соціальні мережі щодня наповнюються повідомленнями про загиблих та поранених, фото українських бійців із ампутованими кінцівками, відео обстрілів військових позицій і, що вражає найбільше, … житлових кварталів.
Навіть після «Мінських домовленостей», за якими з 5 вересня було оголошено припинення вогню, атаки позицій військових та українських міст продовжуються. Йдеться, зокрема, про аеропорт у Донецьку та селище Попасна Луганської області. Там загинуло багато людей, зруйнована важлива інфраструктура. Про невиконання перемир’я між українською стороною та озброєними сепаратистами, зокрема заявила речниця Державного департаменту США Джен Сакі на брифінгу у Вашингтоні.
Все ж, основну стурбованість викликають смерті мирних жителів. Обидві сторони звинувачують одна одну у обстрілі жилих кварталів. А останнім часом мова почала йти про «третю сторону» – незаконні збройні формування, які не підпорядковуються ні Москві, ні ватажкам самопроголошених республік, не бажають припинення конфлікту та, інгоруючи дипломатичними домовленостями, сприяють ескалації війни.
Такі дії є порушенням міжнародного гуманітарного права: цивільні особи піддаються небезпеці нападів невибіркового характеру, незважаючи на те, що атаки можуть бути спрямовані тільки проти комбатантів.
Міжнародна організація Amnesty International назвала винними в обстрілах мирних жителів обидві сторони конфлікту. Заява організації була оприлюднена після того, як 1 жовтня щонайменше дев´ять мирних жителів були вбиті в результаті атаки на школу та автобус в Донецьку.
Як зазначається, розміщуючи військові об´єкти в житлових районах, незаконні збройні формування не вжили всіх можливих заходів для захисту цивільних і піддали їх небезпеці в порушення законів війни. «Українські сили використовують зброю в населених районах, де прицільність не може бути настільки точною для того, щоб розрізняти цивільні об´єкти та військові цілі», – заявив директор програми Amnesty International у Європі та Центральній Азії Джон Дальхузен.
Звинувачення українських сил у використанні зброї невибіркової дії в населених пунктах серйозно підриває авторитет офіційного Києва в очах міжнародної спільноти. Світові, у тому числі й італійські засоби масової інформації, підхопили цю сенсацію. Та навряд чи спростують її заявою прес-центру АТО про те, що українські військові не ведуть вогонь по мирному населенню і житловим кварталам.
Усі сторони конфлікту повинні застосувати всі можливі заходи обережності при виборі засобів і методів ведення війни, щоб уникнути випадкових втрат життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і шкоди цивільним об´єктам у зворотньому разі це розцінюється як порушення міжнародного гуманітарного права і може прирівнюватися до військового злочину.
На сьогодні чіткої статистики кількості мирних жителів, постраждалих у війні на Донбасі, немає. Організація об’єднаних націй повідомила, що з початку конфлікту на Сході України і до 11 вересня цього року загинула 3171 людина і ще понад 8 тисяч були поранені. ООН зазначає, що серед них померло не менше 27 дітей та не менше 56 дітей отримали поранення.
Війна веде свої жнива, не виключено, що точна цифра загиблих і поранених не стане відомою ніколи.
Маріанна СОРОНЕВИЧ
