Опитування читачів сайту Української газети
У дев’яності, на початках масової імміграції, лічені українці, що працювали в Італії могли похвалитися наявністю дозволу на проживання в країні. Перша велика легалізація відбулася у 2002 році. Протягом тривалого часу абсолютна більшість тих, хто зі гордістю міг сказати, що має «пермессо», отримали його саме в той час. Відтоді єдиною можливістю є званий у народі «декрет флуссі», яким італійський уряд щорічно регулює потоки робочої сили з-за кордону.
У вересні 2009 року було проведено вибіркову легалізацію іноземців, зайнятих у секторі домашнього господарства. Тоді свій незаконний статус задекларувало понад 37 тисяч українців.
Ще одним шляхом до легального перебування в країні є приїзд на навчання, та об’єднання сім’ї із неповнолітніми чи перестарілими батьками. Цей плин має незначний, проте наростаючий вплив на загальну кількість українців в Італії.
Аналізуючи динаміку легалізаційних процесів, можна припустити те, що українська громада на Апеннінах виходить із тіні, та починає облаштовувати своє життя на законних підставах. Це є основою утворення осілої діаспори.
Українська газета в Італії досліджувала наявність дозволу на проживання в італійських українців на своїй Інтернет-сторінці. Користувачам сайту www.gazetaukrainka.com було поставлено запитання: Ви маєте дозвіл на проживання в Італії? В опитуванні взяли участь 368 респондентів. Із них більшість, 68.2% , відповіли на запитання ствердно (251 особа).
Лише 6.8% відвідувачів сайту задекларували відсутність «пермессо» (25 осіб).
48 респондентів (13%) очікують отримання документів, це – відгомін вересневої легалізації домашніх працівників у 2009.
Для 35 осіб, отримання дозволу залишається лише мрією (9.5%).
Відповідь «Інший варіант» відмітило 9 респондентів (2.4%).
Маріанна Сороневич