Сучасні війни ведуться не лише на полі бою, вони гібридизуються з долученням нерегулярних збройних формувань, прийомів інформаційної, економічної та кібервійни. Україно-російський конфлікт є яскравим прикладом такого всебічного наступу
Кілька місяців тому, коли українці потрапляли під приціл снайперів на вулицях Києва, як Крим анексували «зелені чоловічки» і тепер, коли на Сході відбувається фактична агресія Російської Федерації, в інформаційному просторі триває війна за прихильність світу, його довіру і підтримку.
Державна інформаційна політика Росії, що полягає у творенні альтернативної реальності під виглядом «суспільного інформування», проводить психологічну обробку мешканців Російської Федерації, а відтак пострадянського російськомовного етеру та посягає на формування громадської думки світової спільноти. Це явище вже отримало назву від імені одного із головних провладних журналістів РФ – «брехня Кісєльова».
Ефективність гібридної війни є незаперечною, вплив на журналістів і політиків відчувається і в Італії. У той час як Росія веде війну з Україною, постачаючи найманців і зброю, проросійські ЗМІ намагаються переконати у її непричетності до конфлікту. Глаголять про порушення прав російського населення чи звірства українського націоналізму (За деякими неофіційними даними не без участі російських дипломатичних представництв).
Маргінальні комуністичні партії Італії, що зберігають міф «великого Радянського Союзу», організацією (малолюдних) мітингів, знайшли в українській темі можливість привернути увагу до своєї діяльності. Один з таких заходів пройшов перед будівлею генерального консульства України в Мілані. Мирна присутність на ньому групи українців із жовто-блакитним прапором було висвітлено в проросійських ЗМІ як «спроба агресивно налаштованих українців зірвати маніфестацію».
Повертаючись назад, хочеться згадати італійські вояжі лідера Прогресивної Соціалістичної Партії України Наталії Вітренко. Непопулярний та нереалізований діяч в Україні, що часто підтримує радикальні проімперські сили, розповсюджувала георгієвські стрічки як символ протидії українському неофашизму. На її виступ у Флоренції прийшли українки, які вважали за потрібне спростувати заяви «Конотопської відьми».
Відверто проросійську діяльність веде журналіст Джульєтто К’єза, що має тісні зв’язки із Московією через роботу кореспондентом для ряду італійських ЗМІ. Незабаром в Мілані пройде конференція за участі російського неофашиста Алєксандра Дугіна, політична діяльність якого спрямована на створення євразійської наддержави через інтеграцію Росії з колишніми радянськими республіками в новий Євразійський Союз.
Все ж, найбільш прикро коли російську пропаганду підтримують політичні сили, представлені в парламенті. Носієм брудних технологій стала партія «Рух п’ять зірок» та її лідер Беппе Грілло, відомий своєю євроскептичною позицією. …чи то для можливості вибитися із загального хору підтримки європейських політиків, чи то переслідуючи економічні вигоди, всупереч демократичним цінностям, чи то через усі ці причини.
Яскравий приклад спотворення інформації про події в Україні бачимо в нещодавньому виступі депутата італійського парламента Марти Гранде. Представниця Руху 5 зірок заявила, що «українська влада створює фільтраційні табори для «повстанців Сходу», які нагадують концентраційні табори часів Другої світової війни та про українців, які «вбивають росіян тільки за національність». Депутатка завершила свій виступ посиланням на фотографію, на якій «український солдат, посміхаючись, тримає напівзгорілу руку жіночого трупа», і додала, що це є «квінтесенцією злодійської політики в Україні».
Насправді ця світлина була зроблена під час зйомок російського фантастичного фільму «Ми з майбутнього» 2008 року. Брехня була викритою, депутатка офіційно визнала фейковість фотографії та своє неправильне трактування організації таборів для біженців із зони АТО.
Італійський журналіст Массіміліано ді Паскуале, один із авторів «Радіо-Світ-Mondo”, веб-ресурсу, створеного з метою протидіяти тиску російської пропаганди, пише: «Така поведінка партії M5S повинна заставити задуматися виборців, що допустили до влади політичну силу, яка фальсифікує реальність».
Слід зауважити, що українська громада та дипломатичні представництва України в Італії активно діють для донесення правди. Про такі заходи «Українська газета» писала неодноразово. Це зокрема: численні пікети російського посольства в Римі та Мілані, маніфестації на центральних площах італійських міст, коментарі та інтерв’ю для ЗМІ, конференції на різних рівнях.
Кожен із нас повинен стати послом української правди, пропагуючи її культуру та розповсюджуючи новини із достовірних джерел.Та передусім вірити що правда на нашому боці.
Маріанна СОРОНЕВИЧ,
Головний редактор
«Української газети»