Marianna Soronevych
Український хавбек – про перші враження: “Мені дуже пощастило, що я потрапив до Італії”
Півзахисник “Шахтаря” В’ячеслав Чурко, який на правах оренди перейшов у “Фрозіноне”, поділився з ua-football першими враженнями від перебування в Італії.
– Мене переповнюють позитивні емоції від побаченого. Тут все не так, як в Україні. Італійці живуть футболом. У Фрозіноне проживає 50 000 чоловік. І є враження, що все стурбовані долею рідної команди.
Я пробув у клубі кілька днів, і мене почали впізнавати на вулиці, місцеві просять автографи, запрошують до спільного фотографування. Також мені імпонує тренувальний процес. Працюємо інтенсивно, без перерв. Дуже багато працюємо з м’ячем і багато часу приділяємо тактичній побудові гри. Тренери розповідають – де і в який момент кожен футболіст повинен знаходитися на полі і куди рухатися. Такого в “Шахтарі” не було, коли команду тренував Мірча Луческу.
Я був здивований, коли вперше побачив базу. Тут немає басейнів, джакузі, ресторанів і навіть спальних кімнат. Все скромно і без розмаху. Зате є належні умови для роботи. База – це одне трав’яне поле і три газони зі штучним покриттям, а також кілька роздягалень. Поруч є готель, в якому ми ночуємо за день до гри. Італійці не розуміють, навіщо жити на базі. Кожен футболіст проживає в своік апартаментах. Потренувався дві години – і додому.
В Італії навіть є кімната для зважування та перевірки тиску. Коли я виступав в маріупольському “Іллічівці”, то нас щодня зважували і щодня міряли тиск. Мабуть, таким чином тренер хотів дізнатися, чи не порушували ми спортивного режиму.
Зате в Італії тренера не цікавить що ти робив вчора, що ти їв і пив. Якщо футболіст набрав навіть п’ять зайвих кілограмів, то це проблеми його, а не клубу або тренера. Кожен сам контролює свій фізичний стан. Справжній професійний підхід до справи, ніхто нікого не контролює і ніхто ні за ким не стежить.
Словом, я відкрив для себе новий футбольний світ. Мені дуже пощастило, що я потрапив до Італії. Пощастило і з тим, що в моїй команді грає земляк Василь Прийма. Його тут називають Вася-легенда. Це прізвисько пішло від Андрія Шевченка, якого тут дуже поважають. Італійці називали Андрія Шевою-легендою. І коли Прийма працевлаштувався на Аппенінах, фанати вирішили назвати його Васею-легендою, – сказав Чурко.
