Marianna Soronevych
5 червня у Києві відбулася церемонія нагородження. Авторка «Ефемерії» дивилася онлайн-трансляцію по інтернету.
За нагородою Лесі Олендій, яку вручали засновники і організатори конкурсу Юрій і Тетяна Логуші, вийшла її подруга, письменниця, співучасниця Львівського жіночого літературного клубу Наталя Гурницька. Організатори повідомили, що Леся Олендій отримує диплом лауреата конкурсу і спеціальну відзнаку «Міжнародний вибір» (Італія) у номінації «Романи».
Наталя Гурницька подякувала від імені авторки і зазначила, що новина про нагородження роману «Ефемерія» Лесю дуже розчулила: щойно в неділю вона успішно дебютувала у виставі італійського аматорського театру, а в понеділок отримала звістку від «Коронації слова» про номінування на нагороду її художнього твору. «Цю роботу я надсилала у номінацію роман-мандри. Але її можна кваліфікувати і як соціально-психологічний, і як любовний роман. Бо там є все: і мандри, і кохання, і складні соціальні стосунки, – розповідає Леся Олендій.
Роман складається з двох частин: у першій описується доля однієї героїні, в другій – іншої. Але вони пов’язані між собою. І, щоб зрозуміти цей зв’язок між двома частинами, необхідно читати твір уважно від самого початку і до завершення». Письменниця розповідає, що багато подій роману насправді відбувалися у житті. Один з героїв – Віктор гине в гірській експедиції зі знімальною групою. «Історія про трагічну смерть не вигадана, прототип взято з реального життя, – додає авторка. – Життя – це сон, життя – це кінофільм. Інколи здається, що те, що стається з нами, цього не може бути насправді. Але воно стається. Не знаю, під якою назвою вийде роман друком, бо «Ефемерія» – складна назва.
Ефемерія – це те, чого немає насправді, вона мало пояснює читачеві. Але я дуже хотіла б зберегти саме цю назву, бо все наше життя схоже на ефемерію», – розмірковує Леся Олендій. До участі в конкурсі «Коронація слова» її намовила засновниця Львівського жіночого літературного клубу письменниця Ніка Нікалео (Nica Nicaleo). А першою, хто прочитала «Ефемерію» і сказала, що можна відкинути вагання і надсилати на конкурс, була письменниця Наталя Гурницька. «Я надіслала. В останній день, коли можна було надсилати. Без жодних ставок, просто аби спробувати. Яким же ж було моє здивування, коли, відкривши в понеділок свого мейла, я прочитала, що мій твір номіновано на нагороду. Ви знаєте, що таке сльози щастя?! Я вдруге в своєму житті плакала від щастя», – зізнається письменниця.
Леся Олендій відома раніше своєю книгою оповідок «Mia Italia», в якій зібрані історії-нотатки ліричної героїні про мандрівки Італією, Хорватією, Угорщиною, Швейцарією та Німеччиною за незнаними туристам маршрутами. Одружена з італійцем українка, авторка-журналістка та гід, переплітає свої італійські розповіді описами українських замків, історичних місць Львівщини. До видання книжки «Mia Italia» письменницю, за її словами, підштовхнув коханий чоловік. А розпочала свій шлях у письменництво Леся Олендій публіцистичною книгою «Шляхами Академіка волі», у якій описано мандри львівських художників місцями перебування і проживання Тараса Шевченка. Монологи художників гармонійно переплітаються із листами і щоденниковими записами Великого Кобзаря.
Христина ЗАНИК
