Рішення колишнього уряду не підписувати угоду про асоціацію з ЄС стало дуже неприємною несподіванкою для українських дипломатів у Європі, заявив Радіо Свобода посол України в Італії Євген Перелигін. Водночас він запевняє, що під час Єврореволюції дипломати в Римі продовжували працювати у євроінтеграційному напрямку. Посол відзначає також активну роль української громади в Італії, активісти якої, однак, обурені поведінкою дипломатів.
– Пане посол, у якому руслі Ви з колегами спрямовували дипломатичну роботу в Римі, коли тривали протести в Україні?
– Протягом минулих трьох місяців ми дуже часто відвідували як МЗС Італії, так і парламент. Для нас було важливо, по-перше, з’ясувати позицію Італії. По-друге, донести до Iталії об’єктивну інформацію, що відбувається в Україні. І по-третє, зберегти в Італії настрій, який продемонстрували восени минулого року, що Україна має залишитися в євроінтеграційних процесах у Брюсселі.
– Навіть попри те, що влада відхилилася від єврокурсу?
– Ми так не вважали, і я не вважаю так сьогодні. Заява уряду на той момент була сформульована таким чином, що ми не відмовляємося від єврокурсу – ми призупинили підготовку до підписання угоди про асоціацію. І для нас було важливо у разі відновлення рішення про можливість негайно підписати угоду, щоб Італія або перед головуванням в ЄС або у період головування (друге півріччя цього року) була готова відразу це питання просувати.
– Чи отримувало посольство розпорядження від МЗС України щодо висвітлення подій в Києві?
– Для посольства України в Італії жодного разу не надходили якісь спеціальні ноти. Документи чи інформацію, яку ми отримували з Києва, підписували різні керівники МЗС України. Ми не отримували жодного доручення, яке б спотворювало реальну ситуацію чи вимагало б від мене сказати те, чого я не відчуваю.
– Наскільки мітинги українців біля посольства вплинули на оприлюднення Вашої офіційної позиції стосовно подій у Києві?
– На 20 лютого заздалегідь був призначений мітинг біля посольства в Римі. Коли прийшов цей день, страшний день в історії розвитку протестів на Майдані, я вирішив, що це вже не ситуація, коли два мітинги в Києві мирно маніфестують своїми політичними гаслами. Я вирішив вийти до людей, щоб обговорити не на території посольства, а на вулиці, подивитися людям в очі. Це було важко, бо люди були налаштовані… після всієї цієї інформації. Я сказав два речення: я засуджую те насильство, що відбувається цими днями в Україні. І я засуджую всіх тих і всі ті злочинні накази, які призвели до людських жертв. Не дивлячись на те, що люди були незадоволені, бо до них не виходили, а лише запрошували до посольства, але на той момент, мені здалося, всі зрозуміли, що я відчуваю і що я говорю від щирого серця.
– Чи була у Вас думка добровільно скласти повноваження на вияв незгоди із діями влади?
– На момент зустрічей із громадою і зараз у мене немає думки заявити про відставку, тому що усіма своїми діями понад 20 років роботи у незалежній дипломатичній службі України я не зробив жодного кроку, за який я не можу відзвітувати перед будь-ким.
– Пане посол, у Вас великий досвід дипломатичної роботи у сфері євроінтеграції як в Україні, так і за кордоном. Як Ви вважаєте, з чого має починати новий уряд, щоб відновити просування до Європи?
– Треба зробити аналіз і презентацію всіх реалій, які відбудуться в Україні чи в її економічних здобутках після підписання угоди про асоціацію з ЄС. Громадськість має знати про переваги, але і з чим ми маємо зіткнутися і що ми повинні подолати. Однак, сьогодні йдеться не про переваги і збитки, йдеться про цивілізаційний вибір. А далі вже експерти будуть працювати по конкретних напрямках. Угода – це лише інструмент. Якщо ми правильно використаємо цей інструмент, тоді зможемо і побудувати суспільство, і боротися по-європейськи з корупцією, і розвивати економіку.
– Ви є послом у специфічній країні, оскільки Італія традиційно не дуже зацікавлена Україною. З огляду на це наскільки важко співпрацювати з італіцями у євроінтеграційному плані?
– Факт є такий, я про це кажу й італійцям: Україна для Італії ніколи не була пріоритетом. Навіть дам таку інформацію: місяць тому в парламенті представили стратегію головування Італії в ЄС, де не лише Україна, а й політика «Східного партнерства» взагалі була відсутня. Після цього я зустрівся із тодішнім першим заступником міністра закордонних справ Мартою Дассу і сказав, що європейський вибір може стати інструментом виходу з кризи. Прошу додати до ваших звичайних пріоритетів ще й пріоритет «Східного партнерства» та України, попросив я. Слід відзначити, що в перший день роботи новий міністр закордонних справ Італії зробила два телефонних дзвінки своїм послам за кордоном, і один із них посол Італії в Києві Фабріціо Романо, щоб з’ясувати ситуацію. Отож, я думаю, що італійська позиція не лише у двосторонніх відносинах із Україною, а й у Брюсселі в середині ЄС зміниться. До того ж вони побачили реакцію української громади, цей суспільний тиск, думаю, змінить позицію Італії на більш продуктивну у стосунках з Україною.
– Які нові пропозиції Ви готуєте для Рима щодо вирішення української кризи з огляду на італійське головування в ЄС у другому півріччі цього року?
– Конкретні заходи ми зможемо окреслити після того, як наш новий уряд почне діяти і ми будемо знати, коли і яким чином буде підписана угода про асоціацію з ЄС. Я б хотів, щоб пріоритетом ми поставили вже питання реалізації підписаної угоди, щоб документ підписали до 1 липня цього року. Це цілком реально. Якщо так станеться, думаю, вперше з усіх головувань Італії за часів незалежної України у нас буде найбільш продуктивне головування стосовно України.
Наталка Кудрик