Marianna Soronevych
Підліток добровільно став напівсиротою при живій матері – заробітчанці
Вона його народила, а він від неї відмовився. На Прикарпатті юнак добровільно став напівсиротою. У руках 16–літнього Євгена рішення Івано-Франківського суду. Підліток вкотре перечитує офіційний документ, який позбавив його найдорожчої людини. Парубок надто цим не переймається : хто така «мама» — гадки не має. Більшу частину життя — понад 12 років — він постійно чекав її уваги. Утім, мати рідко телефонувала з-за кордону. І ще рідше передавала подарунки.
Людмила подалася на заробітки до Італії, коли синові заледве виповнилося три роки. Відтоді життя юнака перетворилося на постійне кочування. Від однієї бабусі – до іншої. А потім юнак взагалі опинився на вулиці. Офіційно Євген прописаний в квартирі бабусі по материній лінії. Після смерті старенької, зведена сестра, якій пенсіонерка заповіла квартиру, виставила парубка на вулицю.
Нині зведена сестра Ольга, парубка навіть на поріг не пускає. І про свого брата чути не хоче.
Через таку сімейну ворожнечу Євген ось уже понад рік не може отримати паспорта. Зведена сестра не дає будинкову книгу, де мають поставити відмітку, що він там прописаний. Між тим, мати Євгена стала на бік дочки. Саме тоді хлопець замислився відмовитися від неньки. Батько, який забрав хлопця до себе, перечити не став.
Аби Людмилу позбавили батьківський прав, Євген звернувся в службу у справах дітей. Тут кажуть, — справа приватна.
Не дочекавшись бодай якоїсь відповіді від матері, висновок опікунської ради про позбавлення батьківських прав передали у суд. Про те, що для сина вона вже не мама, Людмила дізналася після рішення служителів Феміди. У телефонній розмові жінка запевняє, за сина боротися не буде. А от з батьком Євгена та своїм колишнім чоловіком поквитається у суді.
Залишися без матері, при живій матері. Це — не підліткове бунтарство, щоби звернути на себе увагу, – переконує напівсирота. І додає – про свій вчинок не шкодуватиме.
Психологи вчинкові підлітка не дивуються. І з прикрістю констатують : діти, котрі втрачають почуття до батьків – це вже норма. Схожих випадків, коли відвикають від найрідніших – сотні. А той тисячі по всій Україні. І особливо на Прикарпатті, де майже у кожній родині є так звані “соціальні” сиротами.
Дієвого рецепту, аби підлітки не забули про маму чи тата і, зрештою, не відмовлялися від них, як це зробив Євген — немає, — додають психологи. Єдина порада — якомога більше спілкуватися. І не шкодуючи грошей, при першій нагоді навідуватися додому. Адже Інтернет, скайп, соціальні мережі чи телефон — брак спілкування компенсують лише частково.
