Marianna Soronevych
Книги відомого українського письменника Андрія Куркова «Diari Ucraini” («Українські щоденники») та “Il vero controllore del popolo” («Справжній народний контролер») було представлено на книжковій ярмарці у Римі
На початку грудня в італійській столиці проходила Національна Виставка Малого та Середнього Видавництва ( Fiera Nazionale della Piccola e Media Editoria).
Культурна програма ярмарки, що проходила під гаслом “Più libri più liberi” (Більше книг – більше свободи), надала можливість видавцям представити книги та обговорити найрізноманітніші теми, пов’язані зі світом культури та розваг. Проводились читання, презентації книг, міні-концерти, круглі столи та імпровізації театру. Велику увагу приділялось також останнім подіям у зв’язку з масовими арештами мафіозних кланів у Римі. Протягом 5-ти днів пройшло понад 350 заходів, запропонованих незалежними італійськими видавництвами.
Дві книги й нашого співвітчизника – відомого українського письменника Андрія Куркова «Diari Ucraini” («Українські щоденники») та “Il vero controllore del popolo” («Справжній народний контролер»), увійшли до каталогу незалежного італійського видавництва «Келлер». Презентація у залі римського Palazzo dei Congressi (Палац Конгресів) зібрала аншлаг.
На презентації автор італійською озвучив певні аспекти української історії та сьогодення країни. Книги пострадянського письменника Андрія Куркова потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Його твори перекладаються 36-мовами, а за сценаріями знімаються документальні та художні фільми.
Українська та італійська громади Риму були приємно вражені можливістю послухати знаного інтелектуала, журналіста та сценариста. Зокрема, щоденникові записи автора «Diari Ucraini» стали ще одним авторитетним свідченням того, що Майдан стояв за право жити в правовому суспільстві та рівність усіх перед законом, і членство в ЄС не було його самоціллю. Побачивши події на Майдані очима відомого письменника, торкнувшись його переживань та роздумів, європейському читачеві вдасться зрозуміти чим керувалися українці, покидаючи свої теплі домівки…
Книга привернула чималу увагу італійської інтелігенції не тільки до останніх революційних подій в Україні, а й в цілому до історії відносин між імперською Росією та пострадянською Україною. Письменник щиро ділився думками щодо шляхів становлення української державності, про «фальшиву історію, якої нас учили у школі за радянських часів, та справжню – про яку розповідали у сімейному колі…». Висвітлювались причини сьогоднішнього протистояння між нашими державами. Цікавим для італійської публіки був погляд на православ’я, як одну зі складових російського політикуму, що на чолі з Путіним будує «Русский мир»:” Росії важливіше церква, ніж віра” – підкреслив письменник.
Багато питань зводились до політики Путіна та колективної ментальності російського суспільства. Курков пояснює відмінність між колективною ментальністю росіян та індивідуальністю українців історичною матрицею країн: імперіалістична російська та анархічна українська. “Колективне мислення росіян полягає у тому, що обираючи собі президента як царя, вони люблять його до кінця, поки він цар. Українці ж обирають президента і вже через три дні починають його ненавидіти”- констатував письменник.
На питання, щодо можливого продовження «щоденників», автор був категоричним: “Я продовжую писати щоденник, але тільки для себе, більш не публікуватиму. Я мрію, щоб реальність перестала мене витягувати із уявного світу прози, – зізнався митець, – і я писатиму романи, такі, наприклад, як «Народний контролер».
Про роман “Il vero controllore del popolo” (відомий в Україні як «Народний контролер») автор розповідав з ентузіазмом та гумором, з певною долею альтруїзму, яким через край наповнив головних персонажів свого роману.
Історія починається відразу ж після жовтневої революції. Головні герої роману – прості чесні люди, що вірять в абстрактне добро, але готові до кривавого романтизму при побудові нового суспільства.
Не обійшлось і без гарячих дискусій щодо російської мови. Російськомовна українська заробітчанка намагалась привернути увагу до мовного питання, яке залишив по собі радянський союз. – “Пора спасать украинский язык!” – хвилювалась громадянка.
Курков наголосив на тому, що російська мова ні в якому разі не має бути другою державною, а лишень регіональною. Згадав про те, що веде дискусії на тему ролі російської мови в українській літературі протягом 20-ти років із націоналістами, які жодного разу не переростали в бійки та насилля, і ці дискусії продовжуватимуться завжди.
“Як я говорив вже, зареєстровано 187 політичних партій. Є радикали зліва і справа, та всі ми розуміємо, що треба жити в стабільній країні, і потрібно визнавати ту культуру, що існує, а якщо міняти щось, то робити це інтелігентно, непомітно, щоб не надавати можливості радикалам отримувати нові голоси на виборах.
Мовну суперечку втихомирила щира та скромна подяка Віри Хижої (асоціація «Арата», м. Рим) за роман «Добрий ангел смерті», який вона тримала в руках. – “Я в захваті, дякуємо Вам!”
Після завершення презентації, автор люб’язно залишав автографи на своїх творах. Найпопулярнішою серед українців очікувано виявились «Diari Ucraini» (в українському виданні – «Щоденники Майдану»).
“Спасибо всем, кто помог довести этот римский вечер до приятного предела! – подякував Андрій Курков через Фейсбук.
В свою чергу, дякуємо автору та видавцям за можливість знаходити в італійських книгарнях книги про українське від талановитого українського прозаїка, щирого українця та патріота Андрія Куркова (хоч і уродженця Ленінградської області).
Алла Шарахман
