Marianna Soronevych
Лідер гурту «Kube» Назар Мотрович: ” Знімаємо кліп та працюємо над новим альбомом
Назар Мотрович ще з дитинства займався музикою. В його житті були стандартні для всіх співочих дітей музшкола та виступи в шкільному хорі. Та навчаючись в 11 класі, Назар вирішив створити власний гурт – «Шторм».
– Це з друзями дитинства зорганізували такий гурт, ми навіть гастролювали Чернівецькою областю, якщо це можна назвати гастролями. Тому що все відбувалося на такому напівдитячому рівні. Проте в нас було дуже активне творче життя. Ми брали участь у «Відродженні», «Червоній руті». Багато давали концертів у Мамаївцях та Кіцмані. Навіть виступали в львівському клубі «Лялька», а 2003 року на День міста в Чернівцях були на розігріві гурту «Скрябін». Однак 2004-го барабанник пішов своєю дорогою й гурт розпався. Ми не бачили подальшої перспективи, – згадує Назар.
Після закінчення ЧНУ ім. Ю. Федьковича Назар Мотрович покидає країну й опиняється в Італії. Там 2006 року він з допомогою газетного оголошення «Шукаю гурт» започаткував з італійцями новий проект – «Gagarin Space». Хлопці виконували пісні українською й італійською мовами. – Але цей гурт також був на аматорському рівні, оскільки кожен десь навчався й паралельно працював, – каже Назар. – Я на той час опановував ази готельного бізнесу в інституті. Тож 2006 року ми заснували «Gagarin Space», а 2007-го – він вже розпався. Річ у тім, що я бачив: учасникам гурту цікаво займатися музикою, але до певної міри. Їх більше цікавила робота, аніж творчість. Хоч я також і навчався, і працював, проте музику ніколи не закидав. І через рік після «Gagarin Space» я разом із росіянином Іваном Веліксарем створили формацію «Kube».
Якщо відверто, то навіть не думали, що все так серйозно вийде. Адже Іван постійно приходив на репетиції гурту «Gagarin Space» звичайним глядачем, він не вмів грати на жодному музичному інструменті. Але коли Іван побачив, що конче треба створювати нову формацію – він опанував гру на бас-гітарі. А пізніше до нас приєдналися ще двоє італійців – барабанник Mattia Giugliani й аранжувальник, який паралельно співпрацює з багатьма гуртами.
За словами Назара й Івана, філософія їхньої творчості полягає в тому, щоби все було натурально в піснях, щоби музика йшла від душі. До речі, тексти та музику пісень пише Назар. За рік він може написати в середньому 20-25 композицій.
Керманич гурту каже, що швидко творить пісні, може й за дві години щось вигадати, а ось аби усе довести до справжнього якісного музичного продукту – необхідно добрий місяць працювати усім складом гурту. – Наразі ми творимо суто українською мовою й незабаром плануємо видати україномовний альбом, який поширюватимемо серед українців. А вже пізніше, можливо, створюватимемо італійсько- й російськомовні пісні. Усі теперішні наші напрацювання ми виставляємо у мережу Інтернет, бо вважаємо, що заробіток артистів – це не продаж платівок, а живі виступи.
Маємо надію, що в нас все складеться і незабаром гастролюватимемо й Україною. Адже українці, з якими спілкуємося через мережу Інтернет, кажуть, що їм подобається наша музика, навіть дуже. Італійцям теж цікаво слухати єдиний україномовний гурт в їхній країні. Вважаю, що музика – це міжнародний спосіб спілкування, головне, аби в ній існувала магія, її не пояснити словами, – розповідає Назар.
Хлопець каже, що в нього є бажання працювати на батьківщині, проте в Україні музиканти стикаються із великою кількістю перепон, які перешкоджають їхньому творчому зростанню. Окрім того, на майбутні плани впливає й складна економічна ситуація.
Ольга ШУПЕНЯ
