Фатальне полювання
Як і багато українських чоловіків, Володимир здавна захоплювався мисливством. Тому щороку любив поганяти з рушницею поміж дерев. Не став винятком листопад 2008-го. Він разом з іншими мисливцями подався до лісу заганяти здобич. І все було б як завше, та якоїсь миті досвідчений мисливець відчув слабкість, йому потемніло в очах. Наступне, що він увидів – лице старшого лейтенанта Руслана Каськова, який дивом опинився в потрібний час у потрібному місці. Співробітник рівненського МНС виявив професійну холоднокровність – надав першу допомогу й спонукав полювальників завезти потерпілого в домівку.
Численні аналізи у діагностичних центрах, обласній клінічній лікарні та Науково-дослідному інституті імені Миколи Амосова змусили ескулапів поставити невтішний діагноз – «кальценіт аортального клапана». Фахівці забили на сполох, бо без операції їхній пацієнт довго на цьому світі не протягне!
«З таким серцем не живуть!»
Родина Столярчуків – сучасна середньостатистична сім’я із Західної України. Чоловік як може заробляє на рідній землі, а жінка заради дітей їде на заробітки в Італію, Іспанію чи Португалію. Дружина Володимира – Євгенія – ось уже з десяток років працює на Апеннінах. У 2009-му Столярчук поїхав до жінки у місто Котіньйола, щоб потрапити на прийом до відомого в Європі кардіолога Стефано Бозіва. Після ультразвукової діагностики та кардіограми лікар сказав Євгенії: «Як твій чоловік з таким серцем досі топче ряст?»
Італієць підтвердив побоювання українських колег – подальше затягування часу рівносильне фатальному результату. Та коли вихідці з Млинівщини дізналися про ціну операції, то були, м’яко кажучи, шоковані! Адже не в кожної сім’ї відкладено на «чорний» день 25–30 тисяч євро! Проте сеньйор Стефано перейнявся співчуттям до хворого й порадив пооббивати чиновницькі кабінети з метою дістати документ, який засвідчує, що Володимир не претендує на європейське громадянство, а приїхав задля з’єднання родини. За таких умов італійські закони передбачають безплатну операцію. А от за послуги кардіолога все ж заплатити довелося. Та, погодьтеся, 152 євро – це не 30 тисяч!
В італійських клініках пацієнтам зуби чистять
Таким чином, 28 серпня 2009 року чоловік опинився в госпіталі святої Марії Чичілії. Звісно, в таких закладах ліпше не бувати, та Володимир зі сльозами на очах пригадує, як медсестри щодня чистили йому… зуби!!!
Українцеві навіть дали право вибору – який саме клапан він хотів би. За порадою рівненських кардіологів, житель Млинівщини надав перевагу «металіку» перед біологічним. Після вдалого оперування кардіохірург Альберто Тріпполі був упевнений у виздоровленні пацієнта. Та, попри те, сам Володимир своєму одужанню завдячує не лише медикам, а й підтримці дружини, родині брата, доньки, двох синів та онуків.
З безмежною вдячністю нині уже пенсіонер згадує простих місцевих жителів, знайомих дружини, Анжело і Казіміро Матео, які прихистили його в доопераційний період. На неймовірну вдячність заслуговує Антоніо Спада – чоловік щодня привозив дружину пана Столярчука із міста Равена до Катіньйоли – а це майже 50 кілометрів у дві сторони. Невдовзі після операції Володимир Столярчук повернувся в Україну, та сьогодні знову подався на гостину до італійців, каже, тепер від дружини не відійде ні на крок.
Андрій СОБУЦЬКИЙ,
с.Миколаївка, Рівненська область