Marianna Soronevych
Жваві дискусії, обмін звинуваченнями між політичними партіями, питання імміграції в центрі уваги. Не лякайтеся, ми – в центрі передвиборчої кампанії.
28 та 29 березня італійці оберуть президентів тринадцяти регіонів (Piemonte, Lombardia, Liguria, Veneto, Emilia-Romagna, Toscana, Lazio, Marche, Umbria, Campania, Puglia, Basilicata e Calabria), крім того, обирається адміністрація чотирьох провінцій та, майже, п’ятиста комун. Хоча це – вибори на місцевому рівні, проте вони мають велике значення, через роль, яку гратимуть новообрані в управлінні на місцях.
Протягом останніх років регіонам було надано великі повноваження в управлінні територією. Зокрема у питанні імміграції, фундаментальні норми, що регулюють життя приїжджих (правила видачі дозволів на роботу та проживання, об’єднання сім’ї) відмінні у різних частинах Італії. Регіони мають можливість незалежно вирішувати засоби впливу та регулювання імміграції: обрання представників громад, організація курсів професійного формування чи доступ до медичного обслуговування.
На сьогодні політична карта регіонів значно відрізняється від парламентської. За винятком Венето та Ломбардії, влада перебуває у руках правоцентриських сил, а у інших одинадцяти, за кермом лівоцентриські політики. Зміна цієї ситуації може призвести до зміцнення урядових партій (Народ свободи та Північна ліга). Або завдати додатковий удар по Демократичній партії, після отриманої нею поразки на загальнонаціональних виборах у 2008 році. З іншого боку, перемога лівоцентристів може дати друге дихання для опозиції, спричинивши до кризи парламентської більшості. У цьому випадку вона буде змушена змінити напрямок політики на національному рівні.
Березневі вибори дають додаткові можливості малим партіям, живлячи їх сподівання використати локальний рівень як трамплін для стрибка у велику національну політику.
Об’єднання центру у деяких регіонах підтримує кандидата у президенти провінції від правоцентристів, а у інших – від лівоцентристів, або висуває власного кандидата. Проти висуванців PD у деяких регіонах змагатимуться політики від Italia dei Valori, або партій крайньо лівого напрямку (Sinistra ecologia e libertà або Rifondazione Comunista), які в даний час не представлені у Парламенті. Радикали, які у парламенті виступають у коаліції із PD, цього разу висунули власних кандидатів.
Враховуючи розклад політичних карт, вибори 28 та 29 березня будуть вирішальними для італійської політики та неминуче відіб’ються на іммігрантах. Проте, в той час, як італійці обиратимуть майбутнє країни, іноземці можуть лише спостерігати (адже вони позбавлені права голосу).
Ельвіо ПАСКА, переклад Маріанни Сороневич
